Khmil, M. S.     Modern approaches to the treatment of infertility in women with polycystic ovarian syndrome in assisted reproductive technology programs [Текст] = Cучасні підходи до лікування безпліддя у жінок із синдромом полікістозних яєчників у програмі допоміжних репродуктивних технологій / M. S. Khmil, B. V. Ventskivskyi, S. V. Khmil // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 1. - С. 108-115 MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES Анотація: The aim of the study – to improve infertility treatment by optimizing pregravid therapy and selecting the optimal stimulation protocol and ovulation trigger in patients with PCOS. Materials and Methods. 157 infertile patients with PCOS were examined. Depending on the method of treatment, patients were divided into three clinical groups. Group 1 consisted of 63 women who received FT 500-Plus and vitamin D3 Aquadetrim for 2–3 months before stimulation, group 2 – 48 women who received folic acid, group 3 – 46 women who did not receive pregravid preparation. Stimulation was conducted with corifolitropin-alpha Elonva according to a short protocol, GnRH antagonist Orgalutran and follicle-stimulating hormone Puregon, as a trigger GnRH agonist Diphereline was used (in groups 2 and 3 – 0.2 mg/ml once, and in group 1 the protocol was modified by us: 0.2 mg/ml + an additional 0.1 mg/ml after 12 hours). The effectiveness of the proposed infertility treatment regimen was assessed by the following indicators: the frequency of complications, in particular OHSS, the total percentage of efficiency of the obtained oocytes, the degree of maturity of the oocytes obtained and the yield of blastocysts. Results and Discussion. When evaluating the results of superovulation induction, it was found that the duration of stimulation in group 1 was probably lower compared to groups 2 and 3. On the day of the ovulation trigger, a significantly lower concentration of estradiol and progesterone was found in group 1, compared with the data of other groups. In study group 1, where the introduction of the ovulation trigger was modified in own way, significantly fewer immature (GV and MI) oocytes were found, while the average number of mature eggs significantly exceeded the data of groups 2 and 3. The number of blastocysts in women with infertility on the background of PCOS group 1 was also significantly higher than the results obtained in other groups. Conclusions. Controlled ovarian stimulation according to a short protocol using a vitamin complex with inositol and vitamin D3 in pregravid preparation and gonadotropin-releasing hormone antagonists and GnRH agonist trigger –Diphereline at a dose of 0.2 mg/ml + 0.1 mg/ml after 12 hours is more effective in the program of assisted reproductive technologies in PCOS, as it increases the number of mature cells (by 12.20 %) and blastocysts (by 16.26 %). It is also safer because its use significantly reduces the incidence of ovarian hyperstimulation syndrome (1.6 %) in women with infertility with PCOS compared to other controlled ovarian stimulation (COS) regimens Мета дослідження – удосконалити лікування безпліддя шляхом оптимізації прегравідарної терапії і вибору оптимального протоколу стимуляції та тригера овуляції у пацієнток із СПКЯ. Матеріали та методи. Обстежено 157 безплідних пацієнток із СПКЯ. Залежно від методу лікування хворих було поділено на три групи: I (першу) склали 63 жінки, які отримували «FT 500-Plus» та вітамін D3 «Аквадетрим» протягом 2-3 місяців до стимуляції, II (друга) – 48 жінок, які отримували фолієву кислоту, III (третя) – 46 жінок, яким не проводили прегравідарну підготовку. Стимуляцію здійснювали корифолітропіном-альфа – «Елонва» за коротким протоколом, антагоністом ГнРГ – «Оргалутран» та фолікулостимулюючим гормоном «Пурегон», як тригер використовували агоніст ГнРГ – «Диферелін» (в II і III групах: 0,2 мг/мл одноразово, а в I групі протокол був модифікований нами: 0,2 мг/мл + додатково 0,1 мг/мл через 12 год). Ефективність запропонованої схеми лікування безпліддя оцінювали за такими показниками: частота розвитку ускладнень, зокрема СГЯ, сумарний відсоток ефективності отриманих ооцитів, ступінь зрілості ооцитів та вихід бластоцист. Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці результатів індукції суперовуляції встановлено, що тривалість стимуляції у I групі була вірогідно нижчою стосовно II і III груп. У день тригера овуляції було виявлено вірогідно нижчу концентрацію естрадіолу й прогестерону в I групі стосовно даних інших груп. У I дослідній групі, де введення тригера овуляції було модифіковано у власний спосіб, виявлено вірогідно менше незрілих (GV і MI) ооцитів, тоді як середня кількість зрілих яйцеклітин достовірно перевищувала дані II і III груп. Кількість бластоцист у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ I групи також була вірогідно вища порівняно з отриманими результатами в інших групах. Висновки. Контрольована оваріальна стимуляція за коротким протоколом із використанням вітамінного комплексу з інозитолом і вітаміном D3 у прегравідарній підготовці та антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону та тригера агоніста ГнРГ – «Диферелін» в дозі 0,2 мг/мл + 0,1 мг/мл через 12 год є ефективнішою у програмі допоміжних репродуктивних технологій при СПКЯ, оскільки збільшує кількість зрілих клітин (на 12,20 %) та бластоцист (на 16,26 %). Цей протокол також є безпечнішим, оскільки його використання суттєво знижує частоту виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників (1,6 %) у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ стосовно інших схем КОС Дод.точки доступу: Ventskivskyi, B. V. Khmil, S. V. Вільних прим. немає