Аналіз даних анкетування лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації [Текст] / Л. В. Распутіна [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 91-101. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КАРДИОПУЛЬМОНАЛЬНАЯ РЕАНИМАЦИЯ -- CARDIOPULMONARY RESUSCITATION (методы)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
Анотація: Мета роботи. Оцінити рівень знань лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР); визначити ключові питання, що потребують більш детального відпрацювання під час проведення тренінгів із СЛР. Матеріал і методи. Кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова спільно з лікарями Вінницького регіонального центру серцево-судинної патології ініційовано проведення семінарів-тренінгів для лікарів лікувально-профілактичних закладів Вінницької області на тему «Гострий коронарний синдром: тактика ведення пацієнтів. Серцево-легенева реанімація». Вінницької області. В анонімному анкетуванні за оригінальним опитувальником ,що включав 10 питань щодо основ проведення СЛР, взяли участь 165 лікарів з 11 районів. Результати. Переважна більшість лікарів вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої частоти компресій грудної клітки ? 120 (72,7%), глибини компресій грудної клітки ? 147 (89,1%), співвідношення частоти компресій та частоти дихання без протекції дихальних шляхів ? 123 (74,5%), початкової дози адреналіну ? 138 (83,6%), недоцільності введення аміодарону у випадку асистолії ? 121 (73,3%). Близько половини проанкетованих лікарів вірно відповіли на запитання щодо допустимих пауз ? 84 (51%), рекомендованої частоти вентиляції легень у випадку проведення СЛР інтубованого пацієнта ? 86 (52,1%), початкової дози аміодарону ? 79 (47,8%), періодичності оцінки ритму та пульсу під час СЛР ? 73 (44,3%). Менше третини лікарів ? 38 (23%) вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої етапності введення адреналіну у випадку фібриляції шлуночків/шлуночковій тахікардії без пульсу. Результати аналізу свідчили, що частка лікарів, які невірно відповіли на 40% та більше запитань, була вищою у групах лікарів молодше 35 років i старше 60 років (р = 0,006), та у групах лікарів зі стажем роботи за спеціальністю менше 5 років, (р = 0,001). Висновки 1. Установлено, що переважна більшість лікарів медичних закладів Вінницької області володіють достатнім рівнем знань щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації. 2. Серед лікарів, які допустили значну кількість помилок під час анкетування (4-6), найбільша частка спостерігалася у групах старшого віку, молодше 35 років та стажем роботи за спеціальністю менше 5 років. 3. Найбільші труднощі виникають у лікарів при виборі відповіді щодо медикаментозного супроводу серцево-легеневої реанімації, тактики ведення пацієнта залежно від ритму та респіраторної підтримки. Такі дані свідчать про необхідність проведення розширених циклів серцево-легеневої реанімації для медичних працівників.
Дод.точки доступу:
Распутіна, Л. В.
Мостовой, Ю. М.
Данілевич, Т. Д.
Діденко, Д. В.
Белінський, А. В.
Соломончук, А. В.

Вільних прим. немає