Поліщук, І. П.     Клініко-лабораторна оцінка впливу секнідазолу та кліндаміцину при бактеріальному вагінозі у жінок репродуктивного віку [Текст] / І. П. Поліщук // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 73-79. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (лекарственная терапия) КЛИНДАМИЦИН -- CLINDAMYCIN (терапевтическое применение) АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение) Анотація: Серед всіх інфекційних захворювань жіночої статевої сфери найчастіше трапляється бактеріальний вагіноз і останнім часом все більше зростає стертість клінічних ознак захворювання, з’являються безсимптомне носійство, атипові і уповільнені форми. За даними різних авторів, на його частку припадає від 20 до 60% всіх вульвовагінальних інфекцій нижнього відділу жіночих статевих органів. Застосовувані у даний час лікувальні комплекси не завжди є ефективними і тому стоїть питання пошуку та впровадження у практику нових і ефективних методів. Мета роботи - розробити ефективні критерії оцінки мікробіологічних особливостей інфекційних взаємодій при бактеріальному вагінозі для підвищення ефективності діагностики, лікування та профілактики даного захворювання. З метою лікування бактеріального вагінозу використовували таблетки секнідазолу 0,5 по 1табл. – 2 рази 2 доби перорально під час місячних та супозиторії кліндаміцину фосфату, що містять у перерахуванні на кліндаміцин 100 мг, у піхву на ніч протягом трьох діб після місячних. Матеріал і методи. Проведено комплексне обстеження 40 (10) жінок віком 21-45 років, у яких бактеріальний вагіноз був основним діагнозом. Всі жінки підлягали комплексному обстеженню з використанням визначення рН реакції піхвового вмісту та амінотесту. Лабораторні дослідження включали: мікроскопію вагінальних мазків за Граммом у модифікації Kopeloff, бактеріологічні посіви на живильні середовища для визначення факультативно-анаеробних бактерій і облігатно - анаеробних бактерій. Клініко-лабораторна оцінка проводилася після верифікації діагнозу бактеріального вагінозу та через місяць після лікування секнідазолом та кліндаміцином. Результати. Після проведеного лікування секнідазолом та кліндаміцином у жінок із бактеріальним вагінозом зникла клінічна симптоматика захворювання і спостерігалося повне одужання. У всіх жінок 2-ї групи лактобактерії виділялися у вигляді асоціації у високій концентрації 10 6 -10 7 з високою захисною здатністю як і в жінок із нормоценозом піхви. Факультативні анаероби після використання запропонованої терапії завжди траплялися в монокультурі, ступінь обсіменіння піхви складав 10 4 і менше КУО/мл. Така ж тенденція, після використання запропонованого лікування,спостерігалась і для облігатних анаеробів: їх склад і концентрація наблизилися до меж варіанта норми. Висновок. Аналіз перебігу лікування жінок із бактеріальним вагінозом дозволяє дійти висновку, що використання запропонованої терапії призводить до відновлення нормоценозу піхви з дещо нижчою концентрацією лактобактерій 10 6, а це, у свою чергу, потребує проведення етіологічно і патогенетично обґрунтованих діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів. Вільних прим. немає