Dynamics of morphological changes in the heart of rats after serial systemic administration of Doxorubicin [] = Динаміка морфологічних змін у серці щурів при серійному системному введенні Доксорубіцину / O. H. Kostiuk [та ін.] // Вісник морфології. - 2020. - Т. 26, № 4. - С. 22-29. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ -- DRUG-RELATED SIDE EFFECTS AND ADVERSE REACTIONS (осложнения, патофизиология, этиология) КАРДИОТОКСИЧНОСТЬ -- CARDIOTOXICITY (этиология) МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS ДОКСОРУБИЦИН -- DOXORUBICIN (анализ, вредные воздействия) ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS Анотація: Along with a good antitumor effect, Doxorubicin has a systemic effect with damage to vital organs, in particular the heart. The lack of a unified approach to dosing and the frequency of administration of Doxorubicin in the experiment prompts the search for an optimal model of Doxorubicin cardiomyopathy. The aim of the study was to develop a method of serial administration of Doxorubicin in medium therapeutic doses in an experiment and to evaluate the cardiotoxic effect of the drug. 42 female Wistar rats were included in the study. The control group consisted of 7 intact rats. The experimental group consisted of 35 rats who received systemic chemotherapy with Doxorubicin at a dose of 5 mg/kg once a week for 5 weeks. On days 7th, 14th, 21st, 28th, 35th, the hearts of experimental animals were taken for morphological examination. Histomorphometrically determined: the diameter of cardiomyocytes (in the middle part) and the transverse diameter of their nucleus, the width of the interstitial space (endo- and perimysia). The data of histomorphological and histomorphometric examination of the myocardium testified that all animals of the experimental group had a circulatory disorder in the heart muscle at the level of hemomicrocirculation. Such changes led to cardiomyocyte hypotrophy, interstitial edema and fibrosis. During systemic chemotherapy, the animals showed marked changes in the myocardium, such as expansion of the endomysial zone, due to capillary congestion and edema, in comparison with animals of the intact group. At the end of the experiment, the animals of the experimental group retained the expansion of the endomysial zone, mainly due to interstitial fibrosis. Such changes indicate myocardial hypoxemia with damage and death of cardiomyocytes, activation of interstitial and replacement collagen formation. The obtained morphological data indicate the development of dilated cardiomyopathy in experimental animals. Serial intraperitoneal administration of Doxorubicin at a dose of 5 mg/kg once a week for 5 weeks causes morphological changes in the myocardium of experimental animals, similar to changes in the heart of people undergoing chemotherapy with this drug Поряд із хорошим протипухлинним ефектом Доксорубіцин спричиняє системний вплив із ураженням життєво важливих органів, зокрема серця. Відсутність єдиного підходу до дозування та кратності введення Доксорубіцину в експерименті спонукає до пошуку оптимальної моделі доксорубіцинової кардіоміопатії. Мета дослідження – розробити спосіб серійного введення Доксорубіцину у середньотерапевтичних дозах в експерименті та оцінити кардіотоксичний ефект препарату. До дослідження було включено 42 самок щурів лінії Wistar. Контрольну групу склали 7 інтактних щурів. Дослідну групу склали 35 щурів, яким проводили системну хіміотерапію Доксорубіцином у дозі 5 мг/кг 1 раз на тиждень протягом 5 тижнів. На 7, 14, 21, 28, 35 добу вилучали серця піддослідних тварин для морфологічного дослідження. Гістоморфометрично визначали: діаметр кардіоміоцитів (в серединній їх частині) і поперечний діаметр їх ядра, ширину інтерстиціального простору (ендо- та перимізія). Дані гістоморфологічного та гістоморфометричного дослідження міокарда свідчили про те, що у всіх тварин дослідної групи мало місце порушення кровообігу в серцевому м’язі на рівні гемомікроциркуляції. Такі зміни призводили до гіпотрофії кардіоміоцитів, інтерстиціального набряку та фіброзу. При проведенні системної хіміотерапії у тварин відмічалися виражені зміни міокарда такі, як розширення зони ендомізію, за рахунок капілярного повнокрів’я та набряку, у порівнянні з тваринами інтактної групи. Наприкінці експерименту у тварин дослідної групи зберігалось розширення зони ендомізію в основному за рахунок інтерстиціального фіброзу. Подібні зміни вказують на гіпоксемію міокарда з ушкодженням та загибеллю кардіоміоцитів, активацією інтерстиціального та замісного колагеноутворення. Отримані морфологічні дані свідчать про розвиток в експериментальних тварин дилятаційної кардіоміопатії. Таким чином, серійне інтраперитонеальне введення Доксорубіцину у дозі 5 мг/кг 1 раз на тиждень протягом 5 тижнів викликає морфологічні зміни в міокарді експериментальних тварин аналогічні до змін у серці людей, що проходять хіміотерапію даним препаратом Дод.точки доступу: Kostiuk, O. H. Hodovan, N. L. Gormash, P. P. Taran, I. V. Grebeniuk, D. I. Mashevska, O. V. Вільних прим. немає