Чорна, В. В. Мотивація і працездатність медичних працівників сфери охорони психічного здоров’я як предиктор їхнього психологічного благополуччя / В. В. Чорна // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 4. - С. 53-62 MeSH-головна: МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ БОЛЬНИЧНЫЙ -- MEDICAL STAFF, HOSPITAL ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION УТОМЛЕНИЕ -- FATIGUE (психология) ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL Анотація: У дослідженні брали участь 224 медичних працівники Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», з них 15,2% чоловіків і 84,8% жінок. Кількість лікарів, які взяли участь в опитуванні – 38,8%, середнього медичного персоналу (СМП) – 61,2%. Стаж професійної діяльності лікарів становив (19,7 + 12,3) років і (15,5 + 11,1) років СМП. Середній вік лікарів склав (44,6 + 12,2) років, СМП – (37,2 + 11,4) років. Проведено опитування щодо мотивації професійної діяльності лікарів і медичних сестер за методикою К. Замфіра у модифікації А. Реана і опитування за методикою А. Леонова, С. Величковського щодо диференційної оцінки станів зниженої працездатності (ДОСЗП) працівників закладів охорони здоров’я. Визначено три типи мотивації та мотиваційних комплексів у медичних працівників охорони здоров’я, використано класифікацію мотиваційних чинників: «мотиватори» і «чинники контексту», або «гігієнічні фактори», які провокують негативний стрес, що впливає на якість надання медичної допомоги. Встановлено, що зовнішня негативна мотивація перевищує зовнішню позитивну у чоловіків-лікарів і у жінок СМП – (3,2 + 0,8) і (3,0 + 1,2) бали відповідно, тому у них спостерігається зниження зацікавленості у роботі, відсутність прагнення до кар’єрного росту, відсутність самосприйняття, байдужість до роботи і пацієнтів, що може негативно впливати на якість надання медичної допомоги, на міжособистісні стосунки у колективі та вдома. Проаналізовано результати анкетування щодо диференційної оцінки станів зниженої працездатності медичних працівників психоневрологічної лікарні. Встановлено високий ступінь індексу перенасичення у жінок-лікарів (3,2%) і жінок СПМ (1,6%), високий ступінь втоми – 4,8% і 3,9% відповідно, що може оцінюватися як стан передхвороби. Запропоновано профілактичні заходи щодо подолання цих станів і поліпшення психосоціального середовища для якісного виконання професійних обов’язків і задоволеності своєю працею. В исследовании принимали участие 224 медицинских работника Коммунального некоммерческого предприятия «Винницкая областная клиническая психоневрологическая больница имени академика О. И. Ющенко Винницкого областного совета», из них 15,2% мужчин и 84,8% женщин. Количество врачей, принявших участие в опросе – 38,8%, среднего медицинского персонала (СМП) – 61,2%. Стаж работы по профессиональной деятельности врачей составлял (19,7 + 12,3) лет и (15,5 + 11,1) лет СМП. Средний возраст врачей составил (44,6 + 12,2) лет, СМП – (37,2 + 11,4) лет. Проведен опрос относительно мотивации профессиональной деятельности врачей и медицинских сестер по методике К. Замфира в модификации А. Реана и опрос по методике А. Леонова, С. Величковской относительно дифференциальной оценки состояний сниженной работоспособности (ДОССР) работников учреждений здравоохранения. Определены три типа мотивации и мотивационные комплексы у медицинских работников здравоохранения, использована классификация мотивационных факторов: «мотиваторы» и «факторы контекста», или «гигиенические факторы», провоцирующие негативный стресс, влияющий на качество предоставления медицинской помощи. Установлено, что внешняя негативная мотивация превышает внешнюю позитивную у мужчин-врачей и у женщин СМП – (3,2 + 0,8) и (3,0 + 1,2) балла соответственно, потому у них наблюдается снижение заинтересованности в работе, отсутствие стремления к карьерному росту, отсутствие самовосприятия, безразличие к работе и пациентам, что может влиять негативно на качество предоставления медицинской помощи, на межличностные отношения в коллективе и дома. Проанализированы результаты анкетирования относительно дифференциальной оценки состояний сниженной работоспособности медицинских работников психоневрологической больницы. Установлена высокая степень индекса перенасыщения у женщин-врачей (3,2%) и женщин СПМ (1,6%), высокая степень усталости – 4,8% и 3,9% соответственно, что может оцениваться как состояние предболезни. Предложены профилактические мероприятия по преодолению этих состояний и улучшению психосоциальной среды для качественного выполнения профессиональных обязанностей и удовлетворенности своим трудом. Вільних прим. немає |