Стрільчук, Л. М.
    Вплив холецистектомії на стан серця, ліпідний метаболізм та активність запалення / Л. М. Стрільчук // Львів. мед. часопис = Acta Medica Leopoliensia. - 2020. - Том 26, N 2/3. - С. 4-10


MeSH-головна:
ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ БОЛЕЗНИ -- GALLBLADDER DISEASES (метаболизм, осложнения, патофизиология, хирургия)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ -- CHOLECYSTECTOMY (использование, тенденции)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (патофизиология, этиология)
Анотація: Ураження жовчного міхура та ішемічна хвороба серця мають спільні етіопатоґенетичні чинники розвитку та здійснюють взаємний вплив. Описана залежність клініки ішемічної хвороби серця від стану жовчного міхура та покращення стану серця після холецистектомії. Порівняння особливостей стану серця, параметрів ліпідного метаболізму, активності запалення та їх кореляційних зв’язків у хворих на ішемічну хворобу серця після холецистектомії та при різних станах жовчного міхура. Були проаналізовані результати обстеження 197 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, стабільною та нестабільною стенокардією, діаґностика та лікування яких проведені згідно нормативним документам і які поділені на 6 груп: інтактний жовчний міхур; сладж, згущення жовчі, поліпи та холестероз; перегини та деформації тіла жовчного міхура; деформації шийки та ознаки перенесеного холециститу; холелітіаз; холецистектомія в анамнезі. Встановлено, що холецистектомія при хронічних формах ішемічної хвороби серця асоціюється зі мінімальною частотою аритмій, а при гострих формах - з максимальною. У пацієнтів, що перенесли холецистектомію в анамнезі відзначають кращі показники параметрів ліпідного метаболізму порівняно з групами пацієнтів, в яких відзначено інший структурно-функціональний стан жовчного міхура. У групі пацієнтів, що перенесли холецистектомію в анамнезі відзначено мінімальну активність запалення (за вмістом паличкоядерних нейтрофілів - 1,77%, відношенням нейтрофілів до лімфоцитів - 3,01, рівнем загального фібриноґену - 4,03 ґ/л.
Поражение желчного пузыря и ишемическая болезнь сердца имеют общие этиопатогенетические факторы развития и осуществляют взаимное влияние. Описана зависимость клиники ишемической болезни сердца от состояния желчного пузыря и улучшение состояния сердца после холецистэктомии. Сравнение особенностей состояния сердца, параметров липидного метаболизма, активности воспаления и их корреляционных связей у больных ишемической болезнью сердца после холецистэктомии и при различных состояниях желчного пузыря. Были проанализированы результаты обследования 197 пациентов с ишемической болезнью сердца, стабильной и нестабильной стенокардией, диагностика и лечение которых проведены согласно нормативным документам и которые разделены на 6 групп: интактный желчный пузырь; сладж, сгущение желчи, полипы и холестероз; перегибы и деформации тела желчного пузыря; деформации шейки и признаки перенесенного холецистита; холелитиаз; холецистэктомия в анамнезе. Установлено, что холецистэктомия при хронических формах ишемической болезни сердца ассоциируется с минимальной частотой аритмий, а при острых формах - с максимальной. У пациентов, перенесших холецистэктомию в анамнезе отмечают лучшие показатели параметров липидного метаболизма по сравнению с группами пациентов, у которых отмечено другое структурно-функциональное состояние желчного пузыря. В группе пациентов, перенесших холецистэктомию в анамнезе отмечено минимальную активность воспаления (по содержанию палочкоядерных нейтрофилов - 1,77%, отношением нейтрофилов к лимфоцитам - 3,01, уровнем общего фибриноґену - 4,03 г / л.
Вільних прим. немає