Коломійцев, В. І. Особливості діагностики і лікування малосимптомного холедохолітіазу у пацієнтів з гострим калькульозним холециститом / В. І. Коломійцев, О. В. Лукавецький, О. М. Терлецький // Львів. мед. часопис = Acta Medica Leopoliensia. - 2020. - Том 26, N 2/3. - С. 49-54 MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (патофизиология, терапия) ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS (диагностика, терапия) Анотація: Проаналізовано результати лікування 215 пацієнтів з гострим калькульозним холециститом, ускладненим малосимптомним холедохолітіазом, з яких 166 - ретроспективно і 49 - проспективно. З метою діаґностики використовували біохімічні показники крові, трансабдомінальну ультрасоноґрафію, маґнітнорезонансну холедохопанкреатоґрафію та визначення мікроРНК в крові й жовчі. Після верифікації діаґнозу із застосуванням комплексу обстежень та опрацьованих багатофакторних моделей на основі визначення мікроРНК в крові й жовчі та моделі з 5-ох факторів прогнозу наявності холедохолітіазу (активності лужної фосфатази, АлАТ, АсАТ, значення загального білірубіну, діаметр загальної жовчної протоки за даними трансабдомінальної ультрасоноґрафії), які є рутинними у практиці хірурґа, основним лікувальним заходом для вирішення біліарних протокових проблем була ендоскопічна ретроградна холангіоґрафія (ЕРХҐ) із сфінктеротомією та літоекстракцією - 183 (85,1%). Другим етапом у 159 (74,0%) пацієнтів проведено лапароскопічну холецистектомію. Одноетапні втручання (лапароскопічна холецистектомія і холедохолітоекстракція або інтраопераційна лікувальна ЕРХҐ) через зміни у гепатодуоденальній зв’язці, що пов’язані з гострим холециститом, виконано лише у 7 (3,3%) хворих. У пацієнтів із гострим калькульозним холециститом застосування 5-ти факторної моделі має достатньо високу прогностичну значущість виявлення холедохолітіазу, а додаткове використання кількісного визначення рівнів експресії мікроРНК-122 і мікроРНК-21 значно покращує діаґностику малосимптомного холедохолітіазу. Оптимальним підходом до лікування таких пацієнтів є виконання ЕРХҐ із сфінктеротомією і літоекстракцією з наступною лапароскопічною холецистектомією. Проанализированы результаты лечения 215 пациентов с острым калькулезным холециститом, осложненным малосимптомным холедохолитиазом, из которых 166 - ретроспективно и 49 - проспективно.С целью диагностики использовали биохимические показатели крови, трансабдоминальную ультрасонографию, магнитнорезонансную холедохопанкреатографию и определение микроРНК в крови и желчи. После верификации диагноза с применением комплекса обследований и обработанных многофакторных моделей на основе определения микроРНК в крови и желчи и модели с 5-ти факторов прогноза наличия холедохолитиаза (активности щелочной фосфатазы, АЛТ, АсАТ, значение общего билирубина, диаметр общего желчного протока по данным трансабдоминальной ультрасонографии ), которые являются рутинными в практике хирурга, основным лечебным мероприятием для решения проблем билиарных протоков была эндоскопическая ретроградная холангиография (ЭРХҐ) с сфинктеротомией и литоэкстракцией - 183 (85,1%). Вторым этапом у 159 (74,0%) пациентов проведена лапароскопическая холецистэктомия. Одноэтапные вмешательства (лапароскопическая холецистэктомия и холедохолитоекстракция или интраоперационная лечебная ЭРХГ) из-за изменений в гепатодуоденальной связке, что связаны с острым холециститом, выполнено только у 7 (3,3%) больных. У пациентов с острым калькулезным холециститом применение 5-ти факторной модели имеет достаточно высокую прогностическую значимость выявления холедохолитиаза, а дополнительное использование количественного определения уровней экспрессии микроРНК-122 и микроРНК-21 значительно улучшает диагностику малосимптомного холедохолитиаза. Оптимальным подходом к лечению таких пациентов является выполнение ЭРХГ с сфинктеротомией и литоэкстракцией с последующей лапароскопической холецистэктомией. Дод.точки доступу: Лукавецький, О. В. Терлецький, О. М. Вільних прим. немає |