Клініко-психологічні особливості дітей з різними формами ожиріння / Е. А. Михайлова [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2021. - N 2. - С. 56-63 MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY (патофизиология, психология) Анотація: Метою дослідження було визначення особливостей формування та чинників ризику порушень психічного розвитку у дітей з різними формами ожиріння. У дослідженні брали участь 304 дитини віком 7–18 років, хворих на ожиріння, які в залежності від форми, ступеня, типу ожиріння та наявності інсулінорезистентності (IP) були розподілені на 4 групи. Переважало нейро-ендокринне ожиріння І–ІІІ ступеню з андроїдним типом і наявністю ІР (41,12%) та екзогенно-конституційне без ІР (34,87%). Найрідше діагностувалось екзогенно-конституційне ожиріння з ІР (3,95%). Оцінка психопатологічних порушень з визначенням їх характеру та частоти в залежності від клінічної форми ожиріння дозволила встановити переважання емоційних порушень у дітей з нейроендокринним ожирінням, незалежно від рівня інсулінорезистентності. У дітей з різними клінічними формами ожиріння домінували астенічні розлади (75,5%), які коливались в діапазоні від доклінічних проявів до виражених астенічних станів, що створювали підґрунтя для порушення їх соціальнопсихологічної адаптації та функціонування. У пацієнтів з екзогенно-конституційним ожирінням, обтяженим інсулінорезистентністю переважали депресивні (41,6 %), а без наявності ознак інсулінорезистентності — психовегетативні (33,0 %) порушення. Депресивні та тривожні розлади домінували в структурі порушень емоційної сфери, при цьому така симптоматика була більш вираженою у хворих на ожиріння, поєднане з інсулінорезистентністю. Наведена змістовна характеристика складного симптомокомплексу клініко-психологічних особливостей дітей з ожирінням та показана наявність певних гендерних відмінностей. Виділено комплекс психосоціальних чинників, який здійснює патогенний вплив на психічний розвиток дитини з ожирінням. Діти з ожирінням розвиваються в особливій соціальній ситуації розвитку, яка характеризується складними явищами стигматизації і самостигматизації: наявністю очевидних зовнішніх ознак захворювання, що відрізняє їх від однолітків, викривленням образу власного тіла та станами психоемоційного напруження, різними, в тому числі, деструктивними формами реагування оточуючих на дитину Дод.точки доступу: Михайлова, Е. А. Кукуруза, Г. В. Шестопалова, Л. Ф. Підкоритов, В. С. Кришталь, Є. В. Матковська, Т. М. Мітельов, Д. А. Нікітіна, Л. Д. Вільних прим. немає