Юзько, В. О. Порівняльна характеристика пацієнток із безпліддям при застосуванні мелатоніну в комплексній підготовці до програм допоміжних репродуктивних технологій [Текст] / В. О. Юзько, О. М. Юзько // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 149-156. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (терапия) МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (прием и дозировка) РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES (использование) Анотація: Мета роботи – провести ретроспективну порівняльну характеристику в пацієнток із безпліддям, які приймали або не приймали мелатонін при допоміжних репродуктивних технологіях (ДРТ). Матеріал і методи. Обстежено 89 жінок. До першої (контрольної) групи увійшли 13 здорових жінок-донорів ооцитів, які самостійно вагітніли та народжували власних здорових дітей, до другої групи – 33 пацієнтки з безпліддям, які за два тижні до та під час стимуляції овуляції приймали одномоментно в один і той же час перед сном по 3 мг препарату «Віта-мелатонін» виробництва «Київський вітамінний завод», до третьої групи – 43 пацієнтки з безпліддям, які до та під час стимуляції овуляції не приймали препарату мелатонін. Серед пацієнток не було жінок, які працювали в нічну зміну. Проаналізовано медичну документацію в жінок контрольної групи та з безпліддям, дані гінекологічного, ультразвукового дослідження, рівня гормонів у крові. Ультразвукове дослідження органів малого таза проводилось усім пацієнткам апаратом «Mindray DC-80 X-Insight», а виміри здійснювали за допомогою трансвагінального датчика. Оцінювали товщину та структуру ендометрія, а також у кожному яєчнику підраховували кількість антральних фолікулів (КАФ) розміром від 2 до 10 мм. Всім пацієнткам проводили дослідження в сироватці крові рівня антимюллерового гормону (АМГ), фолікулостимулювального гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), естрадіолу (Е2), пролактину (Прл), прогестерону (П), тиреотропного гормону (ТТГ), трийодтироніну (Т4). Результати. Середній вік жінок першої (контрольної) групи становив (27,08 ± 12,38) років, другої (приймали мелатонін) – (33,12 ± 8,18) років, третьої (не приймали мелатонін) – (30,95 ± 7,07) років (р 0,05), тобто, за віком пацієнтки обстежених груп були паритетні. Слід відзначити, що в обстежених нами пацієнток обох груп частота первинного безпліддя перевищувала вторинне в 2,7 раза в другій групі (р 0,05) та в 1,7 раза – у третій (р 0,05). Такі чинники безпліддя, як знижений оваріальний резерв, звичне невиношування вагітності та безпліддя неясного генезу частіше траплялись у пацієнток другої групи, а ендометріоз, трубний фактор та чоловічий фактор – у третій, хоча різниця не була достовірною. Не відрізнялась у пацієнток обстежених груп наявна екстрагенітальна патологія. Кількість антральних фолікулів була достовірно більшою в обох яєчниках жінок контрольної групи порівняно з пацієнтками другої та третьої груп. У той час як товщина ендометрія достовірно по групах не відрізнялась, хоча в жінок контрольної групи була дещо меншою. Щодо вивчення гормонального стану слід відзначити, що суттєвої різниці в показниках вмісту гормонів у крові обстежених нами жінок ми не виявили. За винятком, була достовірна різниця (р 0,001) щодо вмісту прогестерону між другою (0,62 ± 0,052 нмоль/л) та третьою (181,63 ±13,87 нмоль/л) групами. Також у третій групі пацієнток був достовірно (р 0,05) підвищений рівень ФСГ у крові (8,25 ± 0,63 мОд/мл) порівняно з контролем (4,93 ± 0,69 мОд/мл). Висновки. Обстежені нами жінки контрольної групи, а також пацієнтки з безпліддям, які за два тижні до очікуваної менструації та під час стимуляцї овуляції отримували препарат мелатонін, та пацієнтки з безпліддям, які в аналогічних програмах не отримували даного препарату, не відрізнялись за віком, частотою первинного та вторинного безпліддя, за чинником, що призвів до безпліддя, супутньої екстрагенітальної патології, показниками оваріального резерву та рівнем гормонів репродуктивної панелі. Тобто, були паритетними в проведеному нами дослідженні. Дод.точки доступу: Юзько, О. М. Вільних прим. немає |