Орленко, В. Л. Діабетичні артропатії: клінічні прояви та патогенетичні аспекти (огляд літератури та власні дослідження) [Текст] / В. Л. Орленко // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2019. - Том 25, N 2. - С. 178-187 MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (кровь, метаболизм, моча, осложнения, патофизиология) ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, метаболизм, моча, осложнения, патофизиология) АРТРОПАТИЯ НЕВРОГЕННАЯ -- ARTHROPATHY, NEUROGENIC (патофизиология) СУСТАВЫ -- JOINTS (патология) БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь, моча) ОБЗОР -- REVIEW Анотація: Діабетичні остеоартропатії (ДОАП) - це запальні або дегенеративно-дистрофічні зміни структурних елементів суглобів на тлі цукрового діабету (ЦД), які спочатку призводять до обмеження рухливості, а згодом - до розвитку контрактур. Проте на сьогодні дискусійним залишається питання щодо того, чи є ураження суглобів у хворих на ЦД наслідком основного захворювання, чи артропатії - це супутні захворювання на тлі ЦД. У наш час встановлено значення ЦД як незалежного чинника в розвитку дегенеративно- дистрофічних змін суглобів, не пов’язаного зі ступенем ожиріння. В цій статті обговорюються сучасні висвітлення остеоартроартропатій, їх поширеність, клінічні прояви та особливості перебігу діабет-асоційованих артритів. До патогенетичних механізмів розвитку дегенеративно-дистрофічних змін суглобів належать гормонально-метаболічні порушення, асоційовані з чинниками метаболічного синдрому і цукровим діабетом: загальне і абдомінальне ожиріння, інсулінорезистентність, глюкозотоксичність, оксидативний стрес, дисметаболізм ліпідів і пуринів. Для артропатій на тлі ЦД характерний дисбаланс прозапальних і протизапальних цитокінів, простагландинів, ростових факторів, що індукує процеси запалення й деградації суглобового хряща, створюючи основу для клінічного прояву ознак остеоартриту. Досліджено рівень сечової кислоти у хворих на цукровий діабет 1-го та 2-го типу з артропатіями. Порушення пуринового обміну виявлено у 25 % хворих на ЦД 1-го та 59 % хворих на ЦД 2-го типу. Діабетичні артропатії у хворих на ЦД 1-го типу розвиваються за умов метаболічних порушень, характерних для декомпенсації основного захворювання, за тривалості ЦД 5 і більше років і супроводжуються наявністю інших ускладнень ЦД, таких як нефропатії. Встановлено, що сечова кислота суттєво не впливає на розвиток патології суглобів у хворих на ЦД 1-го типу, проте для хворих на ЦД 2-го типу з діабетичною артропатією характерна безсимптомна гіперурікемія, яка залежить від рівня інсулінорезистентності та має з ним позитивний кореляційний зв’язок, достовірно корелює з індексом маси тіла, рівнем тригліцеридів і загального холестерину. Таким чином, гіперурікемія у хворих на ЦД 2-го типу може бути оцим із основних маркерів ураження суглобів У хворих на ЦД з артропатіями виявлено глибші патологічні зміни показників ліпідного, вуглеводного обміну, системи гемостазу, артеріального тиску порівняно з такими у хворих без патології суглобів Вільних прим. немає |