Вороненко, О. C. Особливості перебігу хронічної серцевої недостатності у хворих на цукровий діабет 2-го типу після імплантації постійного електрокардіостимулятора залежно від маси тіла [Текст] / О. C. Вороненко, М. С. Бринза // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2020. - N 4. - С. 35-41 MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология) ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (патофизиология) СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (терапия) МИОКАРД -- MYOCARDIUM (патология) МИОКАРДА РЕЗЕРВ ФРАКЦИЙ КРОВОТОКА -- FRACTIONAL FLOW RESERVE, MYOCARDIAL ИСКУССТВЕННЫЙ ВОДИТЕЛЬ РИТМА -- PACEMAKER, ARTIFICIAL (использование) ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология) ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Анотація: Проаналізовано перебіг хронічної серцевої недостатності (ХСН) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, які перенесли імплантацію електрокардіостимулятора (ЕКС), залежно від індексу маси тіла (ІМТ). Проведено ретроспективний аналіз даних ехокардіо- графії 203 хворих на ХСН, яким імплантовано ЕКС, серед яких 102 мали супутній ЦД 2-го типу (основна група) та 101 учасник не страждав на це метаболічне захворювання (контрольна група). Імплантацію ЕКС вважали вдалою за умови підвищення кінцево- діастолічного об’єму лівого шлуночка (КДО ЛШ) на 15 % через 12 міс після операції. Хворих, що не досягай таргетного значення КДО ЛШ, уважали невідповідниками; аналізували фракцію викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ). В основній групі не відповіли на імплантацію ЕКС 22 особи (21,57 %), у контрольній - 12 осіб (11,9 %). Серед невідповідників переважали особи з ожирінням I, II та III ступенів. У когорті осіб, що відповіли на встановлення ЕКС, переважали пацієнти з нормальним і підвищеним ІМТ; у них відбувалось вірогідне (р ‹ 0,001) збільшення середніх значень ФВ ЛШ. У хворих із нормальним ІМТ середній показник ФВ ЛШ збільшився з (52,0 ± 0,8) до (61,4 ± 0,8) %. Подібні зміни мали місце в пацієнтів із надлишковою масою тіла: ФВ ЛШ достовірно (р ‹ 0,05) збільшилась із (47,7 ± 1,4) до (55,1 ± 1,3) %. Хворим на ХСН із супутнім ЦД 2-го типу, що потребують ЕКС, притаманне зниження ФВ ЛШ, яка прогресивно зменшується зі збільшенням ІМТ. Найнижчі значення ФВ ЛШ властиві пацієнтам із ХСН, ЦД 2-го типу та морбідним ожирінням. Гарна відповідь на імплантацію ЕКС асоційована з нормальним і підвищеним ІМТ; недосягнення таргетного значення КДО ЛШ та недостатнє зростання ФВ ЛШ частіш за все реєструються за умов наявності супутнього ожиріння, особливо II та III ступенів. Дод.точки доступу: Бринза, М. С. Вільних прим. немає |