Лукашенко, А. В. Неоад’ювантна терапія з наступною лапароскопічною D2-гастректомією при лікуванні місцево-поширеного резектабельного раку шлунка Т3-4 [Текст] / А. В. Лукашенко, А. В. Бойко // Клінічна онкологія. - 2021. - Том 11, N 1/2. - С. 18-25. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия) НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (вредные воздействия, методы) ХИМИОРАДИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMORADIOTHERAPY, ADJUVANT (методы) ГАСТРЭКТОМИЯ -- GASTRECTOMY (методы) ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы) ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Анотація: Прогноз у пацієнтів з місцево-поширеним раком шлунка залишається несприятливим, що підкреслює потребу в покращенні стратегій лікування. Ми проаналізували дані пацієнтів з резектабельним поширеним раком шлунка, які отримували неоад’ювантну хіміотерапію (НАХТ) з наступною лапароскопічною субтотальною резекцією шлунка (ЛСРШ) або гастректомією (ЛГЕ) з D2-лімфодисекцією з метою оцінки ефективності та безпеки поєднання даних методів лікування. Методи. У дослідження були включені пацієнти з місцево-поширеною аденокарциномою шлунка (cT3–4 та/або N+ M0), які отримували неоад’ювантну терапію за схемою XELOX (три передопераційні і три післяопераційні 2-тижневі цикли) у Національному інституті раку в період 2016-2018 рр. Перед початком лікування уточнення стадії проводили шляхом лапароскопічного стадіювання. ЛСРШ або ЛГЕ проводили через 3–4 тиж після завершення останнього циклу передопераційної хіміотерапії. Обсяг хірургічного втручання визначали відповідно до локалізації та типу росту пухлини. Результати. У дослідженні було проаналізовано дані 46 хворих. 40 пацієнтів (86,9%) отримали три курси терапії XELOX, у той час як 6 пацієнтів (13,1%) — два курси лікування. Ступінь відповіді пухлини на проведену хіміотерапію оцінювали відповідно до критеріїв RECIST v1.1. Повний клініко-рентгенологічний регрес пухлини після НАХТ було відмічено в 7(15,2%) хворих, частковий регрес — у 29 (63,0%), стабілізацію захворювання — у 6 (13,0%), у 4 пацієнтів (8,2%) — прогресію на фоні лікування. Спектр побічних реакцій НАХТ ступеня 3/4 включав: лейкопенію (21,7%), нейтропенію (32,6%), анемію (17,4%), втрату маси тіла (19,6%) та нудоту (21,7%). Оцінка онкологічного ефекту подальшого хірургічного втручання включала рівень R0-резекції, що становив 97,8%, та середню кількість видалених регіонарних лімфатичних вузлів — 18,5. Морфологічний повний регрес становив 13,0%. Післяопераційні ускладнення відмічали у 7 (15,2%) пацієнтів, із них ступеня 3 (за класифікацією Clavien — Dindo) — у 2 пацієнтів. Усі випадки ускладнень були успішно проліковані консервативно без потреби в повторних операціях. Не було відмічено випадків летальності, пов’язаної з лікуванням. Віддалені результати були наступними: загальна 3-річна виживаність 30,1%, безрецидивна 3-річна виживаність — 28,5%. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать, про ефективність та безпеку НАХТ з подальшою ЛСРШ або ЛГЕ із D2-лімфодисекцією при місцево-поширеному РШ. Післяопераційні ускладнення при комбінації НАХТ із ЛСРШ або ЛГЕ становили незначний відсоток та не потребували додаткових хірургічних маніпуляцій Дод.точки доступу: Бойко, А. В. Вільних прим. немає |