Коррекция нестабильности тазобедренного сустава у детей с ДЦП - современное состояние проблемы и перспективы ее решения (обзор литературы) [Текст] / О. А. Соколовский [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - N 2. - С. 73-82. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: СУСТАВА НЕУСТОЙЧИВОСТЬ -- JOINT INSTABILITY (профилактика и контроль, терапия, хирургия, этиология) ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT (патология, хирургия) ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (классификация, осложнения, терапия, хирургия, эпидемиология) ДЕТИ -- CHILD ОБЗОР -- REVIEW Анотація: Нестабільність кульшового суглоба в дітей, хворих на дитячий церебральний параліч (ДЦП) — серйозна невирішена проблема сучасної ортопедії. Мета. Проаналізувати стан проблеми нестабільності кульшового суглоба у дітей із ДЦП і визначити перспективи її вирішення. Методи. Проведено огляд 68 сучасних досліджень. Результати. Основою профілактики нестабільності кульшового суглоба має стати система рентгенологічного скринінгу не рідше одного разу на рік. В основі нестабільності кульшового суглоба лежать неврологічні порушення, тому за індексу міграції головки стегнової кістки (MP) менше 30 % використання селективної дорсальної різотомії або баклофенової помпи перспективно та цілком виправдано. Якщо MP 30–100 %, дорсальна різотомія може бути застосована після хірургічної корекції відхилень у кульшовому суглобі для зниження частоти рецидивів. Наявний арсенал втручань на кістках таза та стегні є достатнім для відновлення стабільності зазначеного суглоба навіть у найважчих випадках, проте отриманий результат не завжди вдається зберегти через виникнення рецидиву деформації. Вимогою до втручання на кульшовому суглобі у хворого на ДЦП є профілактична спрямованість, під якою ми розуміємо не лише досягнення стабільності суглоба, а й створення умов для її збереження. Тимчасове блокування медіальної частини зони росту головки стегнової кістки є малоінвазивним втручанням і може бути рекомендовано до застосування самостійно або як доповнення до релізу м’яких тканин кульшового суг­лоба, або до операцій на стегні та кістках. Проте й досі незрозуміло, в якому віці краще виконувати блокування зони росту головки стегнової кістки, чи треба і як часто слід міняти фіксатори тощо. Обов’язковою умовою лікування пацієнтів із розглянутою патологією є індивідуальний підхід з урахуванням ступеня зміщення головки стегнової кістки, наявності патології суміжних суглобів, віку дитини й тяжкості основного захворювання. Корекцію наявних відхилень слід виконувати одноетапно на багатьох рівнях Дод.точки доступу: Соколовский, О. А. Герасименко, М. А. Климов, Р. В. Глазкин, Л. С. Вільних прим. немає