Матеріали на основі трикальційфосфату для заміщення дефектів кісток (огляд літератури) [Текст] / М. О. Корж [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - N 2. - С. 100-107. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
КОСТЕЙ ЗАМЕНИТЕЛИ -- BONE SUBSTITUTES
КАЛЬЦИЯ ФОСФАТЫ -- CALCIUM PHOSPHATES
КЕРАМИКА -- CERAMICS
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Мета. Визначити сучасні тенденції щодо використання в ортопедії та травматології остеопластичних матеріа­лів на основі трикальційфосфату (ТКФ). Методи. Відбір наукової інформації для аналізу проведено в пошукових системах PubMed, Google Scholar, World Digital Library, ScienceDirect. Результати. Розроблення біоматеріалів для використання в реконструктивно-відновних операціях на скелеті залишається актуальним питанням біоматеріало­знавства, біології та сучасної травматології й ортопедії. Кальцій-фосфатні кераміки мають чудові характеристики біосумісності, спорідненості з кістковою тканиною, здатності до біодеградації, високі остеокондуктивні й остеоінтегративні властивості. В ортопедії та травматології їх використовують як покриття для компонентів ендопротезів для досягнення міцного з’єднання з кісткою та як матеріал для заповнення дефектів кісток у вигляді блоків, гранул, порошку. Нез’ясованим залишається питання оптимального складу керамічних матеріалів для досягнення необхідної міцності та контролю над швидкістю розчинення. Зацікавленість дослідників у створенні остеопластичних матеріалів із ТКФ пояснюється доведеними остеоіндуктивними властивостями та здатністю до швидкої деградації з утворенням кісткової тканини. Через різну конфігурацію та розміри дефектів кістки актуальним стало створення матеріалу з остеоіндуктивними й остеокондуктивними властивостями, який можна було б вводити в порожнину в рідкому стані та який швидко твердів би і набував показників міцності, наближених до кістки. Бажано, щоб такий матеріал був біорозчинним, проте залишався в місці імплантації достатній час для утворення кісткової тканини. Із огляду на зазначене, привабливим стало створення цементів на основі фосфатів кальцію. Та на жаль крихкість і незадовільна міцність цього матеріалу обмежує його використання. Очікується, що додавання певних армуючих домішок значно покращить механічні властивості цементу. Бажано, щоб такі частинки мали біоактивні властивості, аналогічні якості цементу. Незначна модифікація матеріалу може значно змінити його властивості, що робить обов’язковим дослідження експериментально біологічних властивостей досліджуваного матеріалу
Дод.точки доступу:
Корж, М. О.
Філіпенко, В. А.
Поплавська, К. С.
Ашукіна, Н. О.

Вільних прим. немає