Ендотеліальна дисфункція при COVID-19 (огляд літератури) [Текст] / А. І. Пак [та ін.] // Український медичний часопис. - 2021. - № 3. - С. 7-13. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЭНДОТЕЛИН-1 -- ENDOTHELIN-1 (анализ) РЕНИН -- RENIN (анализ) ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ) КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология) ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC Анотація: На сьогодні вже є неодноразові підтвердження, що SARS-CoV-2 — вірус, який призвів до пандемії COVID-19 в усьому світі, причетний до розвитку або посилення вже наявної ендотеліальної дисфункції. Основним шляхом проникнення вірусу в організм людини є рецептори ангіотензинперетворювального ферменту-2, які експресуються в тому числі на ендотеліальних клітинах. Потрапивши у клітини хазяїна, SARS-CoV-2 стимулює процеси локального запалення, внаслідок якого починають інтенсивно виділятися цитокіни, які, в свою чергу, також чинять негативний вплив на ендотелій. Активовані «цитокіновим штормом» шляхи комплементу призводять до ще більшого синтезу цитокінів, а також посиленої продукції молекул адгезії. Запальний процес в ендотеліальних клітинах стимулює прокоагулянтні, протромботичні та антифібринолітичні фактори, які згубно впливають на процес згортання крові. Окрім цього, надмірний синтез вазоконстрикторних факторів, активований ендотелієм, сприяє гіперкоагулятивним процесам в організмі. У статті розглянуто основні механізми розвитку ендотеліальної дисфункції при COVID-19. Розуміння ланок патогенезу цієї патології дасть змогу виявити певні аспекти лікування та попередження ускладнень у хворих на COVID-19, що допоможе справитися з ускладненнями та високою смертністю при цьому захворюванні Дод.точки доступу: Пак, А. І. Шевчук, О. О. Палій, С. М. Сельський, Б. П. Корда, М. М. Вільних прим. немає