Синдром Лоуренса–Муна–Барде–Бідля [Текст] / О. О. Фіщук [та ін.] // Український журнал дитячої ендокринології. - 2021. - N 3. - С. 22-25. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: БАРДЕ-БИДЛЯ СИНДРОМ -- BARDET-BIEDL SYNDROME (генетика, диагностика, история) ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS Анотація: Синдром Лоуренса–Муна–Барде–Бідля – рідкісне аутосомно-рецесивне генетичне захворювання, яке може спричинити низку поліорганних патологічних виявів, зокрема погіршення функцій головного мозку, очей, нирок і кінцівок. До основних ознак синдрому належать дистрофія сітківки, полідактилія, ожиріння, гіпогонадизм, вроджені аномалії нирок і розумова відсталість. Синдром Лоуренса–Муна–Барде–Бідля може також виявлятися іншими вторинними аномаліями, наприклад, порушенням мови, затримкою мовного розвитку, атаксією, нецукровим діабетом, аномаліями розвитку зубів. Характерні ураження зорового апарату — пігментний ретиніт, низька гострота зору та втрата зору, яка часто виникає через порушення фоторецепторів у тканині сітківки з ураженням жовтої плями, що спочатку призводить до нічної сліпоти, а потім у більшості випадків — до повної сліпоти. У пацієнтів з архетипним виявом синдрому Лоуренса–Муна–Барде–Бідля ожиріння тулуба є помітно виразним, навіть якщо маса тіла при народженні нормальна. Крім того, у цій групі пацієнтів поширений цукровий діабет 2 типу. Відмітною ознакою синдрому є постаксіальна полідактилія. Гіпогонадизм, який є частим виявом захворювання, найчастіше діагностують у ранньому віці у чоловіків у вигляді мікропенісу та гіпоплазії яєчок Наведено клінічний випадок синдрому Лоуренса–Муна–Барде–Бідля у хлопчика віком 13 років, який звернувся до ендокринолога зі скаргами на надмірну прибавку маси тіла, зниження пам’яті, погіршення зору, труднощі з навчанням у школі, затримку статевого розвитку. Додаткові обстеження дали змогу встановити наявність синдрому Лоуренса–Муна–Барде–Бідля Дод.точки доступу: Фіщук, О. О. Біляєва, К. С. Гуріна, Н. І. Овчарук, М. В. Фіщук, В. В. Вільних прим. немає