Майсурадзе, А. О.     Зміни ліпідного обміну в до- і післяопераційному періоді у хворих на ожиріння при лапароскопічній холецистектомії / А. О. Майсурадзе, І. В. Чубук // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 69-72. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (хирургия) ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование) ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (патофизиология) Анотація: Зміна показників ліпідного обміну в до- і післяопераційному періоді обумов­лена частими порушеннями метаболізму в людей з ожирінням і особливими труднощами в підборі доцільної терапії для даних пацієнтів. У свою чергу, причиною зміни метаболізму в організмі є вплив певної екстремальної ситуації — хірургічного втручання. Мета: вивчення змін ліпідного обміну в до- і післяопераційному періоді у хворих на ожиріння при лапароскопічній холецистектомії. Матеріали та методи. Досліджено 50 пацієнтів (середній вік — 47,0 ± 1,5 року), яким було проведено оперативне втручання з приводу гострого холециститу методом лапароскопічної холецистектомії. Пацієнти були розподілені на дві групи: 1-ша — з ожирінням, 2-га — без ожиріння. У всіх пацієнтів було досліджено рівні тригліцеридів, загального холестерину, ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), проведено порівняння в доопераційному періоді та на 1-шу і 5-ту добу післяопераційного періоду. Результати. Показники ліпідного обміну в до- та післяопераційному періоді у всіх групах мали допустимі коливання з урахуванням того, що у пацієнтів з ожирінням значення ліпідного спектра спочатку були підвищеними порівняно з пацієнтами без ожиріння. В післяопераційному періоді у 1-й групі на 1-шу добу було зниження концентрації тригліцеридів (1,1 ± 0,6 ммоль/л) від початкового рівня, загального холестерину (4,5 ± 0,3 ммоль/л), підвищення рівня ЛПВЩ (1,5 ± 0,2 ммоль/л), зниження рівня ЛПНЩ (2,9 ± 0,2 ммоль/л) та ЛПДНЩ (1,0 ± 0,2 ммоль/л). У 2-й групі показники тригліцеридів (0,6 ± 0,2 ммоль/л), загального холестерину (3,4 ± 0,1 ммоль/л), ЛПНЩ (1,9 ± 0,3 ммоль/л) та ЛПДНЩ (0,8 ± 0,2 ммоль/л) також мали тенденцію до зниження, відзначалося підвищення рівня ЛПВЩ (1,6 ± 0,1 ммоль/л), але ці значення незалежно від варіювання перебували в межах норми. В 1-й групі у 3 пацієнтів спостерігалися когнітивні порушення, що було обумовлено значним підвищенням рівня ЛПНЩ над ЛПВЩ і можливим розвитком атеросклерозу, який міг призвести до порушення мозкового кровообігу. Висновки. Після проведення дослідження між двома групами, в яких вивчався ліпідний спектр, виявлено варіювання його показників в обох групах, що пов’язано з особливостями метаболізму у таких пацієнтів та впливу хірургічного стресу. З огляду на це конт­роль і регулювання значень ліпідного профілю необхідно проводити в усіх пацієнтів із дисліпідемією, а у пацієнтів з ожирінням потрібно додатково враховувати фактори ризику, супутні захворювання і можливі ускладнення Дод.точки доступу: Чубук, І. В. Вільних прим. немає