Поширеність неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на предіабет [Text] / B. Agarwal [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - P35-40. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДДИАБЕТИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ -- PREDIABETIC STATE (патофизиология)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ЭЛАСТИЧНОСТИ ТКАНИ ВИЗУАЛИЗАЦИИ МЕТОДЫ -- ELASTICITY IMAGING TECHNIQUES (использование)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) є одним із глобальних і надзвичайних викликів у галузі охорони здоров’я. Предіабет — це рання стадія в континуумі гіперглікемії, при якій організм схильний до підвищеного ризику розвитку ЦД. Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) становить собою низку порушень функції печінки, які характеризуються стеатозом печінки або накопиченням жиру в клітинах печінки за відсутності надмірного вживання алкоголю, вірусної етіології чи вживання наркотиків. На сьогодні проведено не так багато досліджень із метою вивчення поширеності НАЖХП в осіб із предіабетом. Дане дослідження є зусиллям у цьому напрямку. Матеріали та методи. Проведене поперечне обсерваційне дослідження. 100 пацієнтів із предіабетом були включені в дослідження протягом періоду з листопада 2017 року по березень 2019 року після отримання інформованої згоди. Дані дослідження включали визначення біохімічних показників, рівня глікемії в плазмі натще, електролітів та HbA1c, інсуліну в сироватці крові, проведення загального аналізу крові, функціональних тестів печінки та нирок, 2-годинного орального глюкозотолерантного тесту. Результати. Дослідження включало 38 чоловіків та 62 жінки, середній вік досліджуваної популяції становив 46 років. Установлено, що середній індекс маси тіла (ІМТ) становить 24,29 ± 3,98 кг/м2, окружність талії — 81,26 ± 8,71 см. Виявлений вірогідний зв’язок між показниками ехоструктури печінки при ультразвуковому дослідженні (УЗД) та ІМТ (р = 0,003) і статтю. Установлено, що 30 % обстежених мають порушену чутливість до інсуліну, у 22 % виявлені ранні прояви резистентності до інсуліну, у 48 % — виражена інсулінорезистентність. Показано статистично значущу кореляцію між результатами УЗД й еластографії. Виявлено статистичну кореляцію між HOMA-IR та показниками ехоструктури на УЗД, а також середньою жорсткістю печінки при еластографії. Висновки. Виявлено вірогідну кореляцію між резистентністю до інсуліну та наявністю НАЖХП. Спостерігалися вірогідні зв’язки між різними демографічними характеристиками та ступенем стеатозу. Існує необхідність провести подальші дослідження в більш широкому масштабі, щоб обґрунтувати отримані результати цього дослідження. Очікується, що це значною мірою сприятиме підвищенню обізнаності й оптимізації стратегій охорони здоров’я
Дод.точки доступу:
Agarwal, B.
Singh, Lamba B. M.
Sharma, N.
Tanwar, M.

Вільних прим. немає