Duman, Gulhan.
    Serum WNT-induced secreted protein 1 level as a potential biomarker for thyroid nodules [Текст] / Gulhan Duman, Baris Sariakcali // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 42-49. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ УЗЕЛ -- THYROID NODULE (диагностика)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
БИОПСИЯ ТОНКОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, FINE-NEEDLE (использование)
WNT БЕЛКИ -- WNT PROTEINS (анализ)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Thyroid nodule (TN) is a common thyroid disease worldwide, and it has increased significantly last decades. Most TNs are usually incidental findings of asymptomatic, benign lesions discovered by imaging modalities performed for reasons unrelated to thyroid diseases. The purpose of this study was to investigate the value of serum WNT-induced secreted protein 1 (WISP1) level as a supporting biomarker to perform differential diagnosis of benign and non-benign thyroid nodules. Materials and methods. The study was completed with the 89 patients undergone fine needle aspiration biopsy and 43 controls. The patients were composed of 96 (72.7 %) females and 36 (27.3 %) males. And they were divided into 2 group according to the Bethesda cytological evaluation as Benign (Bethesda 2) and Non-Benign (Bethesda 3–6) groups. Their serum WISP1 levels were measured by an ELISA method. Results. There were 58 (43.9 %) patients in Benign (Bethesda 2) and 31 (23.5 %) in non-Benign (Bethesda 3–6) groups. In the contrary nodule size was bigger in the Non-benign group than that benign group (p = 0.006). The serum WISP1 level in the Benign (Bethesda 2) group was significantly higher than that in the and Non-Benign (Bethesda 3–6) group, and controls (p 0). The difference between benign and non-benign group accordingly to their echogenicitiy was significant (p 0.05). In benign group there was 76.9 % mixed echoic nodules, 76.7 % isoechoic nodules 68.4 % isohypoechoic nodules and 35.7 % hypoechoic nodules. In the non-benign group, the highest hypoechoic echo (64.3 %), the least mixed echo (23.1 %), while in the benign group, the most mixed echo (76.9 %), the least hypoechoic echo (35.7 %) was present. There was no relation between WISP1 levels and echogenicity with Kruskal-Wallis H test. Conclusions. According to the preliminary results of current study, addition of serum WISP1 measurement to the differential diagnostic work-up of thyroid nodules patients may provide supportive information. In thyroid nodules patients with Benign (Bethesda 2) category of cytological evaluation, a higher level of serum WISP1 may support cytological diagnosis
Вузли щитоподібної залози — поширені тиреоїдні захворювання у всьому світі, та їх частота значно зросла за останні десятиліття. Більшість тиреоїдних вузлів зазвичай випадково діагностуються як безсимптомні добро­якісні утворення, виявлені методами візуалізації, проведеними з причин, не пов’язаних із захворюваннями щитоподібної залози. Метою даного дослідження було встановити значення рівня WNT-індукованого протеїну 1 (WISP1) у сироватці крові як допоміжного біомаркера для проведення диференціальної діагностики доброякісних та недоброякісних вузлів щитоподібної залози. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 89 пацієнтів, яким проведено тонкоголкову аспіраційну біопсію, та 43 особи контрольної групи. Серед обстежених жінки становили 72,7 % та 27,3 % — чоловіки. Вони були розподілені на дві групи відповідно до цитологічної оцінки Bethesda: доброякісні (Bethesda 2) та недоброякісні (Bethesda 3–6) утворення. Рівень WISP1 у сироватці крові вимірювали методом імуноферментного аналізу. Результати. У групі з доброякісними вузлами (Bethesda 2) були 58 (43,9 %) пацієнтів, та 31 (23,5 %) — у групі з недоброякісними (Bethesda 3–6) вузлами. Установлено, що розмір утворень був більшим у групі з недоброякісними вузлами, ніж у групі з доброякісними (p = 0,006). Рівень WISP1 у сироватці крові в групі хворих із доброякісними вузлами (Bethesda 2) був вірогідно вищим, ніж у групі з недоброякісними утвореннями (Bethesda 3–6) та осіб конт­рольної групи (p 0). Різниця між хворими з доброякісними та недоброякісними вузлами відповідно до їх ехогенності була значущою (р 0,05). У групі з доброякісними вузлами 76,9 % утворень мали змішану ехогенність, 76,7 % — були ізоехогенними, 68,4 % — ізогіпоехогенними та 35,7 % — гіпоехогенними. У хворих із доброякісними вузлами відзначалися найвища гіпоехогенність (64,3 %) і найменша змішана ехогенність (23,1 %). Не встановлено зв’язку між рівнями WISP1 та ехогенністю за допомогою критерію Kruskal-Wallis. Висновки. Згідно з результатами проведеного дослідження, вимірювання WISP1 у сироватці крові дозволяє отримати додаткову інформацію при диференціально-діагностичному аналізі пацієнтів із вузлами щитоподібної залози. Більш високий рівень сироваткового WISP1 дозволяє підтвердити цитологічний діагноз у хворих з доброякісними вузлами щитоподібної залози (Bethesda 2)
Дод.точки доступу:
Sariakcali, Baris

Вільних прим. немає