Динаміка відновлення сили м’язів стоп у дітей із рецидивами вродженої еквіноварусної клишоногості після хірургічного лікування за методикою Понсеті [Текст] / С. О. Хмизов [та ін.] // Травма. - 2021. - Том 22, N 1. - С. 31-36. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: КОСОЛАПОСТЬ -- CLUBFOOT (патофизиология, хирургия) ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы) ДИНАМОМЕТР ДЛЯ ИЗМЕРЕНИЯ СИЛЫ МЫШЦ -- MUSCLE STRENGTH DYNAMOMETER (использование) РЕЦИДИВ -- RECURRENCE ДЕТИ -- CHILD Анотація: У разі рецидивів уродженої еквіноварусної клишоногості (УЕВК) у дітей віком 3–10 років підходи до лікування значно відрізняються. Так, лікування рецидивів УЕВК у дітей віком 3–10 років після первинного консервативного лікування за методом Понсеті проводиться із виконанням транспозиції сухожилка переднього великогомілкового м’яза на ІІІ клиноподібну кістку. Лікування рецидивів УЕВК у дітей віком 3–10 років після традиційних методик лікування є більш складним і менш ефективним. Мета: визначити особливості відновлення сили груп м’язів стопи у дітей із рецидивами УЕВК до та після хірургічного лікування за методом Понсеті та після традиційних методик лікування. Матеріали та методи. Були проведені динамометричні дослідження 65 дітей із рецидивами УЕВК. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: група І (33 дитини) — традиційні методики, які передбачали початкове хірургічне втручання для повного виправлення всіх компонентів деформації; група ІІ (32 особи) — метод Понсеті. Усім хворим проводили динамометрію груп м’язів тильних згиначів і підошовних розгиначів стопи. Дослідження проводили до лікування, через 6 місяців після операції та через 1 рік. Результати. Результати проведеного дослідження показали, що у хворих, яких лікували за методом Понсеті (група ІІ), сила груп м’язів тильних згиначів стопи статистично значимо (p = 0,002) збільшувалась вже до 6-го місяця після оперативного втручання. У хворих, яких лікували традиційними методами, статистично значущі зміни сили тильних згиначів стопи спостерігали тільки до 12-го місяця після оперативного втручання. У хворих І групи статистично значущі збільшення (на рівні р 0,05) сили груп м’язів підошовних розгиначів стопи спостерігали на всіх етапах дослідження. У хворих, яких лікували за методом Понсеті, статистично значуще (p Дод.точки доступу: Хмизов, С. О. Кикош, Г. В. Карпінська, О. Д. Карпинський, М. Ю. Вільних прим. немає