Обейдат, Халед. Остеоартроз колінного суглоба. Етіологія, лікування, реабілітація (аналітичний огляд літератури) [Текст] / Халед Обейдат, О. Д. Карпінська // Травма. - 2021. - Том 22, N 3. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (патофизиология, реабилитация, хирургия, эпидемиология) ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC Кл.слова (ненормовані): КРАЄЗНАВСТВО Анотація: Згідно з епідеміологічними дослідженнями, на частку остеоартрозу (ОА) припадає 10–12 % усіх випадків захворювань опорно-рухового апарату. У загальній структурі патології коліна дегенеративні захворювання становлять 57,8 %. Актуальність проблем гонартрозу (ГА) обумовлена не тільки його поширеністю, але й високим ризиком розвитку обмежень функції колінних суглобів, що супроводжується значним зниженням якості життя пацієнтів і нерідко призводить до часткового порушення працездатності або стійкої інвалідизації хворих. ГА має значні гендерні особливості перебігу. На частку жінок припадає близько 70 % хворих, тоді як у чоловіків захворювання відмічалося майже у 2 рази рідше, але, за іншими даними, частота ГА у чоловіків до 60 років вища, а у жінок вона починає зростати після 65 років. Ендопротезування займає провідне місце у лікуванні ІІІ–IV стадій ОА колінного суглоба. Тенденція до збільшення загальної кількості операцій призводить до збільшення частоти ускладнень та незадовільних результатів, за даними деяких авторів, на результати ендопротезування скаржаться від 3,3 до 13,2 % хворих. Дослідження щодо скарг хворих у віддалені періоди після ендопротезування показали, що, незважаючи на зменшення болю, у деяких хворих спостерігали збільшення варусного кута при згинанні коліна при ходьбі та не відмічали помітного покращення параметрів ходьби порівняно з доопераційним дослідженням. Після одностороннього тотального ендопротезування (ТЕП) колінного суглоба схеми навантаження фронтальної площини на опероване коліно залишаються патологічними в довгостроковій перспективі. Після ендопротезування колінного суглоба відмічають м’язову слабкість, проведені дослідження показали зміни в усіх м’язах нижньої кінцівки. Послаблення деяких м’язів призводило до компенсаційного посилення інших. Проведені дослідження впливу доопераційної реабілітації на результат ендопротезування колінного суглоба показали її низьку ефективність. Дослідженню рухової активності хворих після ТЕП колінного суглоба останніми роками присвячено багато робіт. Вивчаються не тільки особливості ходьби, але й рухи таза, тулуба та верхніх кінцівок. Сучасні методи діагностики просторових коливань тіла при ходьбі показали, що порушення рухів тіла — надмірні рухи руками, розхитування таза, несиметричність згинання колінних суглобів тощо, після ендопротезування зберігаються у хворих і відновлюються повільно, а деякі порушення залишаються назавжди. Висновки. Ендопротезування колінного суглоба позбавляє хворого болю, покращує якість життя, але, за даними багатьох дослідників, хворі скаржаться на неповне відновлення функціональності протезованої кінцівки. За аналізом дослідників, основними причинами неповного відновлення параметрів ходьби є різниця у фронтальних кутах згинання колінного суглоба й різниці у довжині кроків. Спеціальні тренувальні вправи дозволяють зменшити несиметричність кроків, але повністю відновити симетричність кроків у термін до 2 років тяжко. Проведені дослідження впливу доопераційної реабілітації на результат ендопротезування колінного суглоба показали її малу ефективність Дод.точки доступу: Карпінська, О. Д. Вільних прим. немає |