Зв’язок основних факторів ризику атеросклерозу з імунним запаленням, клітинним та гуморальним імунітетом у пацієнтів із ІХС зі стабільною стенокардією [Текст] / Т. І. Гавриленко [та ін.] // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 65-71. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (иммунология, кровь, патофизиология) СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ -- ANGINA, STABLE (иммунология, кровь, патофизиология) ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование) АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (этиология) ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ -- IMMUNITY, HUMORAL (иммунология) ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS Анотація: Серцево-судинні фактори ризику (ФР) мають різні асоціації із запальними біомаркерами. Проте значна кількість маркерів запалення не пояснюється традиційними ФР. Мета дослідження — виявити можливий зв’язок основних ФР атеросклерозу зі станом клітинних і гуморальних показників набутого та вродженого імунітету для розуміння механізмів впливу ФР на розвиток атеросклерозу. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 135 пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) з наявністю 1–2 ФР (1-ша група) та 92 пацієнти з наявністю ≥3 ФР (2-га група). Матеріал імунологічного дослідження — периферична венозна кров. Для визначення показників клітинного та гуморального вродженого й адаптивного імунітету в сироватці крові та супернатантах мононуклеарних клітин використовували імуноферментний аналіз. Результати дослідження. У пацієнтів з ІХС з ≥3 ФР порівняно з 1–2 ФР сумарне ураження коронарних артерій серця на рік життя становило 1,90 (1,16–2,68) проти 1,37 (0,80–2,57) ум. од. (р=0,08) (R=0,13; р=0,10), рівень СРБ у крові 5,0 (3,9–8,9) проти 3,2 (1,2–4,6) мг/л (р=0,004) (R=0,13; р=0,11), ІЛ-6 в мононуклеарах — 2658 (2013–4432) проти 2058 (1320–3500) пг/мл (р=0,022) (R=0,17; р=0,035), ІЛ-8 у мононуклеарах — 2010 (1314–3320) проти 1411 (920–2646) пг/мл (р=0,009) (R=0,21; р=0,010), дієнові кон’югати у крові — 3,0 (2,1–4,5) проти 2,5 (1,6–3,8) ум. од. (р=0,042) (R=0,15; р=0,054), перекисне окиснення апоВ-білків — 0,83 (0,60–1,25) проти 0,72 (0,53–1,00) ум. од. (р=0,014) (R=0,16; р=0,020), ендотелійзалежна вазодилатація при манжетковій пробі — 4,2 (2,6–6,1) проти 7,5 (3,9–8,8)% (р=0,09) (R=–0,40; р=0,089), sICAM — 640 (478–790) проти 473 (365–650) нг/мл (р=0,0009) (R=0,30; р=0,001). Фактори ризику зумовлюють комплексний сумарний вплив на такі складові клітинного імунітету, як CD4 (R=0,36; F=7,4; p=0,01), sCD40L (R=0,42; F=2,4; p=0,028); на такі складові гуморального імунітету, як антитіла до компонентів стінки артерій (R=0,43; F=4,1; p=0,005), ЦІК (R=0,43; F=2,9; p=0,008), ХІК (R=0,41; F=3,5; p=0,02), IgG (R=0,47; F=3,5; p=0,01); на такі прозапальні фактори, як ІЛ-6 (R=0,35; F=4,3; p=0,007), ІЛ-8 (R=0,48; F=3,3; p=0,004), sICAM (R=0,73; F=7,8; p=0,0003) та СРБ (R=0,52; F=3,5; p=0,003). Виснов­ки. Традиційні ФР зумовлюють несприятливий потенціюючий сумарний вплив на прозапальний цитокіновий статус, клітинний та гуморальний імунітет, систему фагоцитів у пацієнтів зі стабільною ІХС з найбільшим внеском у ці зміни гіпертонічної хвороби. Наявність ≥3 ФР атеросклерозу у пацієнтів зі стабільною ІХС супроводжується слабким прямим, але статистично значущим зв’язком з активністю прозапальних цитокінів ІЛ-6 та -8, а також СРБ, перекисного окиснення ліпідів і апоВ-білків, з тенденцією до більшої вираженості коронарного атеросклерозу порівняно з наявністю 1–2 ФР. Наявність ≥3 ФР атеросклерозу порівняно з 1–2 ФР не погіршує функціонального стану ендотелію у пацієнтів зі стабільною ІХС Дод.точки доступу: Гавриленко, Т. І. Ломаковський, О. М. Підгайна, О. А. Лутай, М. І. Вільних прим. немає