Степанов, Ю. М. Особливості дисбіотичних змін товстого кишечнику та показників коротколанцюгових жирних кислот у пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями кишечнику залежно від нутритивного статусу [Текст] / Ю. М. Степанов, М. В. Тітова // Український медичний часопис. - 2021. - № 4. - С. 47-51. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (патофизиология) КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE (патофизиология) КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (патофизиология) МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ) ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (диагностика) Анотація: Мета: визначення глибини дисбіотичних порушень кількісного та якісного складу мікрофлори товстого кишечнику, а також рівнів коротколанцюгових жирних кислот (КЖК) у пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями кишечнику (ХЗЗК) залежно від нозології та ступеня нутритивної недостатності. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 100 пацієнтів із ХЗЗК віком 19–79 років (середній вік 42,54±1,5 року), у тому числі 70 хворих на неспецифічний виразковий коліт (НВК), 30 — на хворобу Крона (ХК). За ступенем нутритивної недостатності усі хворі поділені на 3 групи: I — без ознак нутритивної недостатності, II — з легким та III — з середнім ступенем нутритивної недостатності. Усім хворим проведено загальноклінічне обстеження, антропометричні вимірювання, бактеріологічне дослідження калу та хроматографію КЖК у копрофільтраті. Результати. Мікробіологічні дослідження виявили наявність глибоких змін якісного та кількісного складу мікрофлори товстого кишечнику у 100,0% хворих на ХЗЗК з переважанням дисбіозу ІІI ступеня (38,0%). Основні зміни стосувалися вірогідного (р0,001) зменшення кількості основних симбіонтів мікробіоценозу товстого кишечнику, а саме зниження рівня біфідобактерій у 89,0% та лактобактерій — у 92,0% пацієнтів у загальній групі ХЗЗК. У хворих на ХК та НВК виявлено вірогідне зниження рівня біфідобактерій (86,7 та 90,0% відповідно) відносно здорових осіб (р0,001). Кількість лактобактерій зменшена в усіх хворих на ХК та 88,6% групи НВК (р0,001). Виявлено залежність дисбіотичних змін у досліджених хворих від наявності або ступеня нутритивної недостатності. Декомпенсовану форму дисбіозу частіше відмічали у хворих ІІІ групи (50,0%) на відміну від І групи, де її частота становила лише 26,5%. Зниження концентрації біфідобактерій у вмісті товстого кишечнику у хворих ІІІ групи виявляли найчастіше — у 79,3%, тоді як дефіцит лактобактерій найчастіше відмічали у хворих І групи (94,7%). Крім того, у ІІІ групі вищою була частота виділення дріжджоподібних грибів роду Candida (55,2%). При аналізі відносного вмісту КЖК у копрофільтраті спостерігали зміни, як сумарного загального вмісту, так і показників окремих КЖК відносно здорових осіб, що свідчило про пригнічення метаболічної активності нормальної мікрофлори. Виявлено, що рівень оцтової кислоти (С2) у 100,0% пацієнтів усіх трьох груп (з наявністю або без нутритивної недостатності) з ХЗЗК був зниженим відносно групи контролю (р0,001). У пацієнтів із НВК відмічали вірогідне підвищення рівнів пропіонової кислоти (С3) у 4,4 раза (р0,05) у II та III групах, а також виявлено тенденцію до значного зниження показників масляної кислоти (С4), переважно у хворих III групи. Висновки. Глибокі зміни якісного та кількісного складу мікрофлори у товстому кишечнику притаманні усім хворим на ХЗЗК. Вираженість дисбіотичних змін збільшується з посиленням тяжкості нутритивної недостатності, тож можливо розглядати тяжкий дисбіоз як прогностичний маркер порушень нутритивного статусу. Різноспрямовані відхилення від контролю основних метаболітів мікробіоти товстого кишечнику можуть служити біохімічними маркерами структурних і функціональних порушень кишкового мікробіоценозу. Враховуючи вищенаведене, визначення показників вмісту КЖК може мати діагностичне і прогностичне значення. Дод.точки доступу: Тітова, М. В. Вільних прим. немає |