Antonova, O. I. Means of occupational therapy in (individual) rehabilitation programs for people with Parkinson’s disease [Текст] / O. I. Antonova, S. O. Sorokina // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 3. - С. 382-389 MeSH-головна: ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, реабилитация, этиология) ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование, методы) КОГНИТИВНЫЙ ДИССОНАНС -- COGNITIVE DISSONANCE Анотація: Мета роботи – розробити комплекс реабілітаційних заходів із включенням занять з ерготерапії при хворобі Паркінсона й оцінити об’єктивний стан пацієнтів за шкалами немоторних симптомів, когнітивних і ментальних порушень. Матеріали та методи. Стан хворих вивчали за даними анамнезу, об’єктивного обстеження, використали шкали оцінювання немоторних симптомів, когнітивних і ментальних порушень (шкала немоторних симптомів – NMSS, шкала ментальних порушень – MMSE, Монреальська шкала когнітивних розладів – MOCA); для оцінювання немоторних симптомів додатково застосували опитувальник для виявлення вегетативних розладів (за А. М. Вейном, 1998). Контрольній та експериментальній групам запропонували фізичні навантаження (ЛФК), фізіотерапію, масаж, раціональне харчування (дієтотерапія). Експериментальній групі додали ерготерапію. Результати. Після фізичної реабілітації стан хворих суттєво поліпшився. Підсумковий бал в експериментальній групі хворих із немоторними проявами хвороби Паркінсона за шкалою оцінювання немоторних симптомів був статистично вірогідно нижчим і становив 61,04 ± 0,39 (p 0,01). Підсумковий бал за шкалою ментальних порушень став статистично вірогідно вищим – 27,78 ± 0,27 (p 0,01), як і за шкалою когнітивних змін – 25,13 ± 0,19 (p 0,01). Згідно з опитувальником вегетативних порушень за А. М. Вейном, сумарний бал у контрольній групі становив 64,0 ± 3,2, в експериментальній – 51,0 ± 5,4 (p 0,01). Отже, під впливом додаткових занять з ерготерапії в експериментальній групі і за шкалою немоторних симптомів, і за опитувальником за А. М. Вейном спостерігали статистично вірогідне поліпшення стану хворих. Висновки. Виявили вірогідну різницю (p 0,01) стану хворих за підсумковими балами в бік поліпшення між контрольною та експериментальною групами хворих за результатами обстеження за всіма шкалами. Найсуттєвішу різницю спостерігали за шкалою немоторних симптомів. Певну роль у поліпшенні стану хворих за відповідним скринінгом, що виконаний за допомогою шкал досліджень та опитувальника пацієнтів для виявлення вегетативних розладів (за А. М. Вейном, 1998), очевидно, відіграли компоненти реабілітаційної програми, яка додатково включала заняття з ерготерапії. Дод.точки доступу: Sorokina, S. O. Вільних прим. немає |