Ретроспективний медико-соціальний аналіз результатів лікування хворих із наслідками переломів довгих кісток кінцівок [] = Retrospective medico-social analisys of the results of treatment patients with the concequences of long bone fractures / В. О. Танькут [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - № 1. - С. 43-50. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ШВЫ ФИКСИРУЮЩИЕ -- SUTURE ANCHORS ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (хирургия) ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование, тенденции) Анотація: Проблема лікування переломів довгих кісток кінцівок залишається актуальною, незважаючи на значну кількість проведених досліджень. Такі переломи серед усіх ушкоджень опорно-рухової системи трапляються найчастіше та супроводжуються розвитком різноманітних ускладнень, які значно погіршують якість життя хворих і часто призводять до інвалідності. Мета. Проаналізувати різні типи травматичних ушкоджень у хворих із наслідками переломів довгих кісток кінцівок (НПДКК), оцінити ефективність діагностики, методів лікування, а також стан інвалідності й основні причинні чинники її розвитку. Методи. Проведено ретроспективний медико-соціальний аналіз результатів лікування 333 пацієнтів (232 (69,6 %) чоловіки, 101 (30,4 %) жінка) із НПДКК за матеріалами Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи № 2 у період 2018–2019 рр. Результати. Проаналізовано три основні методи хірургічного лікування переломів: накістковий остеосинтез (НО), блокувальний інтрамедулярний остеосинтез (БІОС) і лікування апаратами зовнішньої фіксації (АЗФ). Загалом застосовано: НО — 204 (61,3 %) випадки, БІОС — 98 (29,4 %), АЗФ — 31 (9,3 %). Визначено найбільш типові ускладнення лікування хворих із переломами довгих кісток кінцівок: уповільнене зрощення/незрощення, невропатії сегментів кінцівок, контрактури суглобів, деформівний артроз суміжних суглобів, осьові деформації сегментів кінцівок, остеомієліт. Причинами призначення інвалідності стали: 63 % — тяжкість ушкоджень, 46 % — різні типи ускладнень, 6,5 % — лікарські помилки. Серед останніх найбільш типовими були: діагностичні — 7,1 %, неправильний вибір методу лікування — 29,7 %, порушення техніки виконання операцій — 45 %. Висновки. Одержані дані показали, що удосконалення комплексу організаційних заходів щодо профілактики виникнення ускладнень та інвалідності у хворих із наслідками переломів довгих кісток кінцівок сприятиме підвищенню ефективності та якості надання спеціалізованої медичної допомоги The problem of long bones fractures treatment remains actual, despite a significant number of studies carried out on this topic. Such fractures of the musculoskeletal system occur more often and are accompanied by various complications, significantly compromise the quality of patients life and often lead to the disability. Objective. To analyze different types of traumatic injuries in patients with the consequences of long bone fractures, to evaluate the effectiveness of diagnostics, treatment and to analyze the state of disability. Methods. A retrospective medical and social analysis of the results of treatment of 333 patients (232 (69.6 %) men, 101 (30.4 %) women) with the consequences of long bone fractures, based on the obtained study group in the Kharkiv Regional Center for Medical and Social Expertise № 2, for the period 2018–2019. Results. Three main methods of surgical treatment were analyzed: internal fixation (ORIF), blocking intramedullary nailing (IMN) and treatment with external fixation devices (EF). They were applied in the following rate: ORIF — 204 (61.3 %) cases, IMN — 98 (29.4 %), EF — 31 (9.3 %). The most typical complications of the treatment of patients with fractures of the long bones were delayed union or nonunion, neuropathies of the treated extrimities, joint contractures, osteoarthritis of adjacent joints, deformities of affected extrimities, osteomyelitis. Causes of disability were: 63 % — severity of injuries, 46 % — different posttraumatic complications, 6.5 % — iatrogenic complications. Among the latter, the most common were: diagnostic — 7.1 %, incorrect method of treatment — 29.7 %, iatrogenic incorrect surgery methods — 45 %. Conclusions. The data obtained showed that the improvement of organization measures for the prevention of complications and disability in patients with consequences of long bones fractures could help to increase the efficiency and quality of specialized medical help Дод.точки доступу: Танькут, В. О. Голубєва, І. В. Рикун, М. Д. Беренов, К. В. Андросенкова, В. А. Вільних прим. немає