Маковецька, Л. І. Біомаркери окисно-карбонільного стресу у щурів з карциномою герена в прогресії розвитку пухлин залежно від чутливості до цисплатину / Л. І. Маковецька, В. В. Сарнацька // Онкологія. - 2021. - Т. 23, № 3. - С. 83-92 MeSH-головна: КАРЦИНОМА -- CARCINOMA (диагностика, метаболизм, патофизиология) ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS ЦИСПЛАТИН -- CISPLATIN (терапевтическое применение) Анотація: Мета: дослідити на моделі карциноми Герена зміни маркерів окисно-карбонільного стресу при прогресії новоутворень з різною чутливістю до цисплатину та встановити зв’язок таких маркерів з молекулярно-структурними змінами альбуміну в плазмі крові. Об’єкт та методи: робота виконана на щурах лінії Wistar (самки віком 2,5 міс та з масою тіла 180–200 г) із перещепленими чутливим та резистентним до цисплатину штамами карциноми Герена. Біологічний матеріал для аналізу відбирали на 3-тю, 5-ту, 7-му, 9-, 14-, 18-ту та 21-шу доби після імплантації. Визначали прооксидантно-антиоксидантне співвідношення та активність каталази в гемолізаті, вміст малонового діальдегіду в плазмі крові, вміст вільних SH-груп і фруктозаміну в молекулі альбуміну та концентрацію альдегіддинітрофенілгідразонів в альбумінових фракціях плазми крові. Конформаційні зміни, що відбуваються в молекулі альбуміну плазми крові, оцінювали методами абсорбційної та флуоресцентної спектроскопії. Результати: у динаміці росту карциноми Герена з різною чутливістю до цисплатину виявлено збільшення (порівняно з показниками інтактного контролю) про-антиоксидантного співвідношення з двома піками, які пов’язані з початком активного росту пухлин: на 5- і 18-ту (чутливий штам) та 9-ту і 21-шу (резистентний штам) доби після перещеплення. Відмічено підвищення інтенсифікації пероксидного окиснення ліпідів у плазмі крові щурів з пухлинами впродовж усього експерименту на тлі поступового зниження каталазної активності в гемолізатах. Максимально високі значення вмісту малонового діальдегіду виявлені у щурів з резистентним до цисплатину штамом з 9-ї по 21-шу доби після перещеплення пухлин. Встановлено зниження вільних сульфгідрильних груп, зростання окисної модифікації, кінцевих продуктів глікооксидації і полімерних поперечно зшитих β-структур амілоїдного типу в альбуміновому пулі плазми крові щурів залежно від стадії розвитку і штаму карциноми Герена. Відмічено суттєві зміни молекулярної конформації альбуміну в плазмі крові у щурів відповідно до зовнішнього мікрооточення, сформованого в плазмі крові. Висновки: у щурів з карциномою Герена показана наявність прогресуючого окисно-карбонільного стресу, що може розглядатися в якості пускового механізму розвитку пухлин і набуття неопластичними клітинами високої злоякісності на тлі молекулярно-структурних змін альбуміну в плазмі крові. Показаний зв’язок окисно-карбонільного стресу з молекулярно-структурними змінами альбуміну в плазмі крові. Результати роботи можуть бути використані для покращення диференційної діагностики новоутворень, а досліджені показники — поповнити панель позапухлинних маркерів розвитку і перебігу пухлинного процесу Дод.точки доступу: Сарнацька, В. В. Вільних прим. немає |