Микитюк, М. Р.     Мікронутрієнтний дефіцит в патогенезі інсулінорезистентності та шляхи його корекції / М. P. Микитюк // Пробл. ендокринної патології. - 2021. - N 4. - С. 135-145 MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм) ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE НУТРИЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- NUTRITION THERAPY (использование) Анотація: В огляді обговорюються сучасні погляди на патогенез інсулінорезистентності (ІР), зокрема роль мікронутрієнтного дефіциту. Розповсюдженість ІР за різної соматичної патології вказує на адаптивне значення ІР не тільки для порушень глюкозного гомеостазу, а і для обміну речовин в організмі в цілому. Перспективним напрямком терапії ІР і серцево-судинних захворювань, тісно пов’язаних з ожирінням і метаболічним синдромом (МС), є використання модуляторів продукції організмом людини ендогенних регулюючих факторів на основі омега-3 поліненасичених жирних кислот. Американська діабетична асоціація підтримує дотримання середземноморської дієти, збагаченої омега-3 поліненасиченими жирними кислотами. Мета-аналіз 50 клінічних, проспективних і перехресних досліджень довів позитивну протективну дію середземноморської дієти на компоненти МС. Розвиток ІР може бути пов’язаний з дефіцитом хрому і магнію, а додаткове надходження цих мікроелементів з харчовими добавками знижує виразність ІР. Дисфункція β-клітин підшлункової залози, ІР, підвищений ризик МС і цукрового діабету 2 типу асоційовані з гіпомагніємією. Показано, що комбінація пероральних харчових добавок хрому (160 мкг/добу) і магнію (200 мг/добу) знижує ІР більш ефективно, ніж їх застосування окремо, що може бути пов’язано з посиленням індукції і репресій, відповідно, експресії глюкозного транспортера 4 і глікоген-синтази кінази 3. Таким чином, мікронутрієнти можуть використовуватися в комплексній терапії хворих на ІР і асоційованих з нею патологічних станів, таких як надлишкова маса тіла/ожиріння, цукрового діабету 2 типу і МС Вільних прим. немає