Стрельбицька, І. В.     Видовий склад та рівень обсіменіння мікроорганізмами перитонеального ексудату за умов гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки / І. В. Стрельбицька, О. В. Покришко, К. А. Походун // Шпит. хірургія. - 2021. - N 2. - С. 53-58 MeSH-головна: ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (осложнения, патофизиология) РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY (микробиология, патофизиология) АСЦИТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- ASCITIC FLUID (микробиология) ПОВЯЗКИ ЗАЩИТНЫЕ -- OCCLUSIVE DRESSINGS (вредные воздействия, использование, стандарты) Анотація: Мета роботи: з’ясувати видовий склад та рівень обсіменіння мікроорганізмами перитонеального ексудату за умов гострої крововтрати, ускладненої ішемією­реперфузією кінцівки. Експерименти виконано на 96 нелінійних щурах­самцях масою 180–200 г. Усіх тварин поділили на чотири групи: контрольну та три дослідних. Під тіопентал­натрієвим наркозом у першій дослідній групі моделювали ішемію­реперфузію кінцівки, у другій – гостру крововтрату, у третій – ці ушкодження поєднували. Через 1 і 2 години, а також через 1, 7 і 14 діб в умовах тіопентал­натрієвого наркозу піддослідних тварин виводили з експерименту методом тотального кровопускання з серця. Матеріал (мазок з очеревини) забирали з латеральних частин черевної порожнини одноразовим тампоном фірм Eurotubo (Іспанія). Дослідження наявної мікрофлори проводили загальноприйнятим бактеріологічним методом. При моделюванні ішемії­реперфузії кінцівки, гострої крововтрати та їх поєднання має місце транслокація мікроорганізмів. Вона була найбільшою при моделюванні гострої крововтрати, ускладненої ішемією­ре-перфузією кінцівки, найменшою – при моделюванні лише ішемії­реперфузії кінцівки, про що свідчать показники бактеріального обсіменіння перитонеального ексудату, зустрічальності (Pi) та дані щодо постійності виділення культур ентеробактерій у різних групах. Першими й у вищих концентраціях колонізували перитонеальний простір популяції кишкових паличок, про що свідчив найвищий показник зустрічальності Pi для E. сoli в усіх групах дослідних тварин, порівняно з іншими виділеними мікроорганізмами. Показники постійності виділення бактерій були найвищими у тварин із поєднанням ішемії­реперфузії кінцівки та гострої крововтрати. Збільшення проникності кишкової стінки із транслокацією кишкової мікрофлори є чутливим індикатором ішемічно­реперфузійного синдрому та гострої крововтрати, що слід враховувати в розробці заходів інтенсивної терапії. Цель работы: выяснить видовой состав и уровень обсеменения микроорганизмами перитонеального экссудата в условиях острой кровопотери, осложненной ишемией­реперфузией конечности. Эксперименты выполнены на 96 нелинейных крысах­самцах массой 180–200 г. Всех животных разделили на четыре группы: контрольную и три исследовательских. Под тиопентал­натриевым наркозом в первой опытной группе моделировали ишемию­реперфузию конечности, во второй – острую кровопотерю, в третьей – эти повреждения сочетали. Через 1 и 2 часа, а также через 1, 7 и 14 суток в условиях тиопентал­натриевого наркоза подопытных животных выводили из эксперимента методом тотального кровопускания из сердца. Материал (мазок из брюшины) забирали из латеральных частей брюшной полости одноразовым тампоном фирм Eurotubo (Испания). Исследование имеющейся микрофлоры проводили обще-принятым бактериологическим методом. При моделировании ишемии­реперфузии конечности, острой кровопотери и их сочетания имеет место транслокация микроорганизмов. Она была наибольшей при моделировании острой кровопотери, осложненной ишемией­реперфузией конечности, наименьшей – при моделировании только ишемии­реперфузии конечности, о чем свидетельствуют показатели бактериального обсеменения перитонеального экссудата, встречаемости (Pi) и данные о постоянстве выделения культур энтеробактерий в разных группах. Первыми и в высоких концентрациях колонизировали перитонеальное пространство популяции кишечных палочек, о чем свидетельствовал высокий показатель встречаемости Pi для E. сoli во всех группах подопытных животных, по сравнению с другими выделенными микроорганизмами. Показатели постоянства выделения бактерий были самыми высокими у животных с сочетанием ишемии­реперфузии конечности и острой кровопотери. Увеличение проницаемости кишечной стенки с транслокацией кишечной микрофлоры является чувствительным индикатором ишемически­реперфузионного синдрома и острой кровопотери, что следует учитывать при разработке мероприятий интенсивной терапии. Дод.точки доступу: Покришко, О. В. Походун, К. А. Вільних прим. немає