Erythropoietin as an independent prognostic factor in myelodysplastic syndromes [Text] = Еритропоетин як незалежний прогностичний фактор у хворих на мієлодиспластичні синдроми / O. Boyko [та ін.] // Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - P41-45. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: ЭРИТРОПОЭТИН -- ERYTHROPOIETIN (кровь) МИЕЛОДИСПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ -- MYELODYSPLASTIC SYNDROMES (кровь) Кл.слова (ненормовані): Каплан-Мейєра метод Анотація: To assess the level of erythropoietin (EPO) in blood sera of patients with different subtypes of myelodysplastic syndromes (MDS) from different risk subgroups and to determine its prognostic role. Materials and Methods: EPO was measured by enzyme-linked immunosorbent assay in peripheral blood of 54 patients with different MDS subtypes according to the French–American–British (FAB) classification. The comparison group consisted of 15 healthy individuals. Complete blood count (hemoglobin, leukocyte and platelet levels) was determined and bone marrow cells were characterized morphologically. The overall and leukemia-free survivals were estimated by Kaplan — Meier method. Results: The level of ЕРО in MDS was reliably higher in comparison with healthy persons (p < 0.01, Mann — Whitney test). No statistically significant difference was found in serum EPO concentration between the groups of patients with low- and high-risk MDS (603.5 pg/ml vs 721.0 pg/ml; p > 0.05). In transfusion-dependent patients, the level of EPO was significantly higher than in other patients, which may be due to increased endogenous EPO secretion resulting from chronic hypoxia. A negative correlation was revealed between EPO level and Hb level as well as between EPO level and percentage of blast cells in bone marrow in high-risk MDS patients but not in patients with less aggressive variants of MDS. Instead, patients with low-risk MDS had a negative relationship between concentrations of EPO and tumor necrosis factor alpha (p = 0.06, Kendall’s tau test). No significant difference was found between EPO concentration in cases differing by bone marrow cellularity or the presence of cytogenetic abnormalities. An EPO concentration below 200 pg/ml was a predictor of shorter overall survival in patients with all MDS subtypes (p < 0.05, Mann — Whitney test). In patients with all FAB disease subtypes, there was no relationship between the leukemia-free survival and serum EPO concentration. Conclusion: This study shows that lower serum EPO level may be considered as one of the additional adverse prognostic factors in MDS patients Мета: Визначити рівень еритропоетину (ЕПО) в сироватці крові хворих на різні підтипи мієлодиспластичних синдромів (МДС), що складають різні підгрупи ризику, та оцінити прогностичну роль цього показника. Матеріали та методи: Концентрацію ЕПО вимірювали методом твердофазного імуноферментного аналізу в зразках периферичної крові 54 хворих на різні підтипи МДС відповідно до ФАБ класифікації. Група порівняння складалася з 15 здорових осіб. Визначали вміст гемоглобіну, лейкоцитів та тромбоцитів. Клітини зразків кісткового мозку характеризували морфологічно. Загальну та безрецидивну виживаність розраховували за методом Каплана — Мейєра. Результати: Рівні ЕПО у хворих на МДС були вірогідно вищими в порівнянні зі здоровими особами (p < 0.01, критерій Манна — Уітні). Не було виявлено статистично вірогідної різниці за концентрацією ЕПО між групами хворих на МДС низького та високого ступеня ризику (603,5 пг/мл в порівнянні з 721 пг/мл; p > 0.05). У хворих, залежних від гемотрансфузій, рівні ЕПО були вірогідно вищими в порівнянні з іншими пацієнтами, що може бути обумовлено підвищенням секреції ендогенного ЕПО, спричиненим хронічною гіпоксією. У хворих на МДС групи високого ризику була виявлена негативна кореляція між рівнями ЕПО та гемоглобіну, а також між рівнями ЕПО та відсотком баластних клітин у кістковому мозку. Такої кореляції не відзначали у хворих з менш агресивними варіантами МДС. Натомість у пацієнтів з МДС групи низького ризику відзначали негативну кореляцію між концентраціями ЕПО та фактора некрозу пухлин альфа (p = 0.06, критерій тау Кендалла). Не було помічено суттєвої різниці у рівнях ЕПО між випадками, що різняться за клітинністю кісткового мозку або наявністю цитогенетичних аномалій. Концентрацію ЕПО нижче за 200 пг/мл можна розглядати як предиктор меншої загальної виживаності у хворих на МДС будь-якого підтипу (p < 0.05, критерій Манна — Уітні). Але не було встановлено залежності між концентрацією ЕПО в сироватці крові і безрецидивною виживаністю. Висновок: Низький рівень ЕПО у сироватці крові у хворих на МДС може розглядатися як додатковий фактор несприятливого прогнозу Дод.точки доступу: Boyko, O. Simonova, M. Knysh, N. Danysh, O. Vygovska, Y. Masliak, Z. Вільних прим. немає