Клініко-лабораторні прояви в тяжкохворих із COVID-19 та померлих / В. І. Трихліб [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 61-74. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (кровь, осложнения, патофизиология) ЛЕЙКОЦИТОЗ -- LEUKOCYTOSIS (диагностика, кровь) ЛЕЙКОПЕНИЯ -- LEUKOPENIA (диагностика, кровь) ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC Кл.слова (ненормовані): СОVID-19 Анотація: У статті наведений огляд літератури стосовно симптомів, лабораторних показників крові тяжкохворих, які одужали, та померлих із новою коронавірусною інфекцією COVID-19. Лікарям при прогнозуванні перебігу хвороби слід враховувати таке: у перші 3 дні після госпіталізації у хворих, які одужали, дещо частіше реєструвались лейкоцитоз та лейкопенія, нормальна та збільшена кількість лімфоцитів, частіше виявляються хворі зі збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів, а у хворих, які в подальшому померли, частіше реєструвались нормоцитоз, гранулоцитоз, лімфопенія, тромбоцитопенія, більш висока швидкість осідання еритроцитів. Важливе значення при прогнозуванні має оцінка лабораторних показників у динаміці: у динаміці у хворих, які одужали, на 4–6-ту добу спостерігалось менш виражене зростання лейкоцитів і в подальшому, навпаки, їх зниження; на 4–6-ту добу перебування в стаціонарі відмічалось зниження кількості лімфоцитів із наступним їх зростанням; високі показники креатинфосфокінази на початку госпіталізації з 7–9-ї доби значно зменшились до референтних значень; із часу перебування в стаціонарі спостерігалось зменшення показників лактатдегідрогенази, середнє значення протромбінового індексу мало тенденцію до зниження, але в межах норми. У хворих, які померли, вже з 4–6-ї доби відмічаються зростання кількості лейкоцитів, зменшення рівня лімфоцитів, частіше реєструвалась тромбоцитопенія, яка зберігалась із часом, та її значне зменшення, особливо після 9-ї доби; у всі періоди спостереження були вищі показники швидкості осідання еритроцитів (медіана близько 30–40 мм/год); із 7-ї доби спостерігаються значні коливання максимальних показників креатинфосфокінази із суттєвим їх збільшенням; уже на початку госпіталізації дані хворі мали вищі показники лактатдегідрогенази порівняно з першою групою та зберігали свою перевагу протягом усіх періодів спостереження зі значними коливаннями максимальних значень; при порівнюванні даних хворих за періодами спостереження відмічались незначні коливання показників протромбінового індексу, які найчастіше реєструвались у близько 80 % хворих із подальшим збільшенням після 9-ї доби, але в межах норми, також на початку госпіталізації відмічались і значні коливання мінімальних значень протромбінового індексу до дуже низьких показників Дод.точки доступу: Трихліб, В. І. Лисенко, Т. І. Єрошенко, А. О. Мартинчик, О. С. Бєляєва, К. П. Цюрак, Н. Р. Невмержицький, С. О. Грушкевич, В. В. Самойленко, О. І. Кульова, О. В. Даниленко, Ю. І. Лисько, В. І. Боклан, Ю. О. Буракова, Т. В. Чуб, І. В. Насібуллін, О. Х. Шевельова, Т. І. Попова, С. С. Самойлова, С. М. Чайка, С. М. Голубенко, О. С. Мороз, А. В. Вільних прим. немає