Вентиляція легень у хворих із тяжкою черепно-мозковою травмою: огляд сучасних рекомендацій / Д. А. Кріштафор [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 31-37. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (патофизиология) РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (использование) ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (использование) МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE Анотація: Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є найпоширенішою групою травм у постраждалих, які надходять до відділень невідкладної допомоги. До 20 % пацієнтів з ушкодженням головного мозку потребують ендотрахеальної інтубації та механічної вентиляції легень, тривалість якої вірогідно довша, ніж у пацієнтів неневрологічного профілю. У таких пацієнтів вища частота розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому та вентилятор-асоційованої пневмонії, а відлучення від респіратора та екстубація супроводжуються значними труднощами. При цьому пацієнти з ЧМТ часто виключаються з рандомізованих досліджень, а міжнародні керівництва з лікування тяжкої ЧМТ не викладають чітких рекомендацій щодо стратегій вентиляції. Аналіз літературних джерел дозволив виділити сучасні принципи респіраторної підтримки при тяжкій ЧМТ, які включають: інтубацію трахеї при оцінці за шкалою коми Глазго ≤ 8 балів; ранню механічну вентиляцію; підтримання PaO2 у межах 80–120 мм рт.ст. (SaO2 ≥ 95 %), PaCO2 — 35–45 мм рт.ст.; дихальний об’єм ≤ 8 мл/кг; частоту дихання ≈ 20/хв; PEEP ≥ 5 см H2O; піднесений на 30° головний кінець ліжка; седацію при поганій синхронізації з респіратором; відлучення від респіратора через застосування допоміжних режимів вентиляції; екстубацію при досягненні 3 балів за шкалою VISAGE; ранню (до 4 діб) трахеостомію при прогнозованих труднощах з екстубацією Дод.точки доступу: Кріштафор, Д. А. Клигуненко, О. М. Кравець, О. В. Єхалов, В. В. Лященко, О. В. Вільних прим. немає