Губергріц, Н. Б.     Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Парацельса до Гельмонта і Декарта [Текст] = Early concepts of nutrition, digestion, diseases of the gastrointestinal tract and their treatment: from Paracelsus to Helmont and Descartes / Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 73-76. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ИСТОРИЯ АНТИЧНАЯ -- HISTORY, ANCIENT ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (история, терапия) ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT АЛХИМИЯ -- ALCHEMY ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY (история) Анотація: Парацельс взяв на себе відповідальність за інтелектуальну реконструкцію західної медицини XVI ст. Як лікар‑алхімік він став затятим прихильником хімічної фармакології та терапії і таким самим противником медичної доктрини свого часу. Його праці були численними. Одна з них — «Prognostication» поклала початок відмежуванню хімії як науки від алхімії. Його дослідження також указують на глибокі знання у галузі науки та принципів магнетизму. Будучи членом культу герметизму, він рішуче підтримував «три принципи» арабських алхіміків, які ґрунтуються на застосуванні ртуті (характеризується плинністю, тяжкістю та «металевістю»), сірки (має здатність до горіння) та солі (спостерігається міцність і відносна хімічна інертність). Парацельс вважав, що головною позитивною метою алхімії є відкриття ліків для лікування захворювань, і таким чином він став лідером у застосуванні наукових принципів у медицині. У цьому відношенні його зусилля щодо комбінування ятрохімії і алхімії зрештою увінчалися створенням основ для розвитку сучасної фармакології. Фактично не є несподіваним, що він відомий як попередник хімічної фармакології та терапії, а також як найоригінальніший мислитель у галузі медицини XVI ст. У XVII ст., будучи учнем Парацельса, ван Гельмонт вважав, що кожен матеріальний процес тіла забезпечується спеціальним життєвим принципом. За винятком кількох екзотичних богословських поглядів, ван Гельмонт позиціонувався як хімік та першокласний вчений. Його міркування про те, що всі фізіологічні процеси є ферментативними реакціями і в шлунку міститься спеціальна травна речовина (кислота), були пророчими, але знадобилося цілих три століття, щоб їх науково обґрунтувати Paracelsus took over the responsibility for the intellectual reconstruction of Western medicine of the 16th century. As an alchemist physician, he supported chemical pharmacology and therapy and opposed medical doctrine of that time. His writings were numerous and included Prognostication, which separated chemistry as a science from alchemy. His research reflected a deep knowledge of science and principles of magnetism. Being a member of the Hermetic cult, he strongly supported the «three principles» of Arab alchemists, based on the use of mercury (characterized by fluidity, heaviness and «metallicity»), sulfur (ability to burn) and salt (power and relative chemical inertness). Paracelsus believed that the main positive aim of alchemy was the discovery of drugs for the treatment of diseases; thus he became a leader in applying the scientific principles to medicine. In this respect, his efforts to combine iatrochemistry and alchemy ultimately culminated in the creation of the foundations for the development of modern pharmacology. In fact, it is not surprising that he is known as the forerunner of chemical pharmacology and therapy, as well as the most original thinker in the field of medicine in the 16th century In the 17th century, as a student of Paracelsus, van Helmont believed that every material process of the body is determined by a special life principle. With the exception of a few exotic theological views, van Helmont was known as a chemist and a first-class scientist. Thus, his ideas that all physiological processes are enzymatic reactions, and there is a special digestive substance (acid) in the stomach, turned out to be prophetic, but it took three centuries to substantiate them from the scientific point of view Дод.точки доступу: Бєляєва, Н. В. Ліневська, К. Ю. Парацельс, Филипп Ауреол Теофрастус Бомбаст фон Гогенгайм (врач и естествоиспытатель, один из основателей ятрохимии ; 1493-1541 ) \про нього\ Гельмонт, Жан Баптист ван Гельмонт (1577-1644) \про нього\ Декарт, Рене (1596-1650) \про нього\ Вільних прим. немає