Маркери Лайм-бореліозу, бартонельозу і лямбліозу у пацієнтів із кропив’янкою / А. М. Петрук [та ін.] // Інфекційні хвороби. - 2021. - N 4. - С. 26-31 MeSH-головна: ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (диагностика) БОРРЕЛИОЗЫ -- BORRELIA INFECTIONS (диагностика) БАРТОНЕЛЛЕЗ -- BARTONELLA INFECTIONS (диагностика) КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (диетотерапия) БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS Анотація: Визначено частоту виявлення серологічних і паразитологічних маркерів збудників деяких інфекційних хвороб (Лайм-бореліозу, бартонельозу і лямбліозу) в пацієнтів із кропив?янкою. При дослідженні за допомогою ІФА сироваток крові пацієнтів з кропив’янкою позитивні або проміжні результати наявності антитіл класів M і/або G до комплексу B. burgdorferi s. l. отримано у 22 (42,3 %) осіб із 52, негативні результати – у 30 (57,7 %). Методом непрямої імунофлуоресценції в сироватках 4 (7,7 %) хворих із кропив’янкою діагностували специфічні імуноглобуліни класу G лише до B. henselaе. При паразитологічному дослідженні фекалій хворих із кропив’янкою цисти лямблій знайдено у 12 (23,1 %) осіб із 52 обстежених. За допомогою методу ІФА специфічні сироваткові антитіла класу М до антигенів лямблій виявили у 3 (5,8 %) пацієнтів із кропив’янкою з 52 обстежених. Діагностування лямбліозу у 14 із 38 пацієнтів (36,8 %) з ідіопатичною кропив’янкою дає підстави вважати цей паразитоз тригерним фактором виникнення кропив’янки. Наявність у хворих на кропив’янку антитіл до B. burgdorferi s. l. та B. henselae може свідчити про причетність зазначених збудників кліщових інфекцій до виникнення цієї недуги. Такі обстеження пацієнтів з кропив’янкою у Хмельницькій області проведені вперше. Определена частота выявления серологических и паразитологических маркеров возбудителей некоторых инфекционных болезней (Лайм-боррелиоза, бартонеллеза и лямблиоза) у пациентов с крапивницей. При исследовании с помощью ИФА сывороток крови пациентов с крапивницей положительные или промежуточные результаты наличия антител классов M и/или G к комплексу B. burgdorferi s. l. получено у 22 (42,3%) человек из 52, отрицательные результаты – у 30 (57,7%). Методом косвенной иммунофлуоресценции в сыворотках 4 (7,7%) больных с крапивницей диагностировали специфические иммуноглобулины класса G только к B. henselaе. При паразитологическом исследовании фекалий больных с крапивницей цисты лямблий обнаружены у 12 (23,1%) человек из 52 обследованных. С помощью метода ИФА специфические сывороточные антитела класса М к антигенам лямблий обнаружили у 3 (5,8%) пациентов с крапивницей из 52 обследованных. Диагностирование лямблиоза у 14 из 38 пациентов (36,8%) с идиопатической крапивницей позволяет считать этот паразитоз триггерным фактором возникновения крапивницы. Наличие у больных крапивницей антител к B. burgdorferi s. l. и B. henselae может свидетельствовать о причастности указанных возбудителей клещевых инфекций к возникновению этого недуга. Такие обследования пациентов с крапивницей в Хмельницкой области проведены впервые. Дод.точки доступу: Петрук, А. М. Івахів, О. Л. Качор, В. О. Жулкевич, І. В. Корда, М. М. Кліщ, І. М. Вільних прим. немає