Ультразвуковий скринінг гострого апендициту у вагітних [Текст] / М. М. Стець [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 95-98 MeSH-головна: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, хирургия) БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование) Анотація: Мета роботи: профілактика передчасних родорозрішень шляхом удосконалення методів діагностики з використанням ультразвукового скринінгу та вибору хірургічної тактики у вагітних з гострою хірургічною патологією залежно від результатів скринінгу. Всім вагітним проводили необхідні клініко-лабораторні та інструментальні методи дослідження відповідно до оновлених клінічних протоколів надання хірургічної допомоги вагітним. В окремих випадках було виконано магнітно-резонансну діагностику та комп’ютерну томографію для деталізації поширення патологічного процесу та відповідно вибору методу операційного втручання. Особливості клінічної картини ГА зумовлені анатомо-фізіологічними особливостями вагітних жінок. Із збільшенням терміну гестації ми спостерігали більш виражену зміну клінічних проявів ГА з більш стрімким перебігом захворювання. Певне значення в діагностиці ГА у вагітних мають показники лабораторних досліджень. Лейкоцитоз, нейтрофільний зсув лейкоцитарної формули вліво, лімфоцитопенія свідчать на користь апендициту. Токолітичну терапію використовували як при передопераційній підготовці, так і інтраопераційно, що суттєво впливає на профі-лактику передчасних пологів та ускладнень вагітності. Післяопераційних ускладнень у даній популяції не спостерігали. Деталізація діагнозу у вагітних із гострою хірургічною патологією за допомогою новітніх методів діагностики дала можливість вибору тактики та методології хірургічного лікування. Ультразвукове сканування є високочутливим та специфічним у 71 % вагітних при гострому апендициті. Впровадження мініінвазивних методів дало можливість скоротити кількість перебування вагітних у стаціонарі та використання їх в ІІІ триместрі вагітності (8 % від загальної кількості оперованих). Цель работы : профилактика преждевременных родоразрешений путем усовершенствования методов диагностики с использованием ультразвукового скрининга и выбора хирургической тактики у беременных с острой хирургической патологией в зависимости от результатов скрининга. Всем беременным проводили необходимые клинико-лабораторные и инструментальные методы исследования в соответствии с обновленными клиническими протоколами предоставления хирургической помощи беременным. В отдельных случаях была выполнена магнитно-резонансная диагностика и компьютерная томография для детализации распространения патологического процесса и соответственно выбора метода операционного вмешательства. Особенности клинической картины ОА предопределены анатомо-физиологическими особенностями беременных женщин. С увеличением срока гестации мы наблюдали более выраженное изменение клинических проявлений ОА с более стремительным течением заболевания. Определенное значение в диагностике ОА у беременных имеют показатели лабораторных исследований. Лейкоцитоз, нейтрофильный сдвиг лейкоцитарной формулы влево, лимфоцитопения свидетельствуют в пользу аппендицита. Токолитическую терапию использовали как при предоперационной подготовке, так и интраоперационно, что существенно влияет на профилактику преждевременных родов и осложнений беременности. Послеоперационных осложнений в данной популяции не наблюдали. Детализация диагноза у беременных с острой хирургической патологией с помощью новейших методов диагностики дала возможность выбора тактики и методологии хирургического лечения. Ультразвуковое сканирование является высокочувствительным и специфическим у 71 % беременных при остром аппендиците. Внедрение миниинвазивных методов дало возможность сократить количество пребывания беременных в стационаре и использования их в ІІІ триместре беременности (8 % от общего количества оперируемых). Дод.точки доступу: Стець, М. М. Войтюк, Н. В. Черненко, В. М. Фіночко, В. В. Вільних прим. немає