Мікробіологічне та гістологічне дослідження ефективності застосування антисептичних засобів пролонгованої дії в лікуванні ран пацієнтів з опіками [Текст] / О. А. Назарчук [та ін.]> // Art of Medicine. - 2018. - N 4. - С. 129-135. - Бібліогр.: в кінці ст. Рубрики: Декаметоксин (амосепт)--тер прим MeSH-головна: ОЖОГИ -- BURNS (лекарственная терапия, микробиология, патофизиология, профилактика и контроль, этиология) ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование) ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (анализ, терапевтическое применение, фармакология) ЛЕКАРСТВА ЗАМЕДЛЕННОГО ДЕЙСТВИЯ -- DELAYED-ACTION PREPARATIONS (терапевтическое применение) ПОВИДОН-ИОД -- POVIDONE-IODINE (анализ, терапевтическое применение) ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS Анотація: В роботі представлені результати дослідження особливостей процесу ранозагоєння та мікробної колонізації ран хворих з важкими опіками (n=61; площа 10-60%) при місцевому застосуванні декасану та антимікробної композиції (АМК) декаметоксину (ДКМ). Порівняльне мікробіологічне дослідження ефективності застосування декасану в обробці ран та подальшим накладанням марлі, імпрегнованої АМК показало раннє зниження кількості мікроорганізмів нижче 105 КУО/мл (7 доба), в порівнянні з традиційною місцевою терапією повідон-йодом та волого-висихаючими пов’язками з цим антисептиком. При застосуванні засобів на основі ДКМ, доведено виражені гістологічні відмінності перебігу ранового процесу в пацієнтів з важкими опіками, що свідчили про ранній початок інтенсивного ранозагоєння та пролонгацію запалення в ранах групи порівняння. При застосуванні декасану і АМК гістологічно встановлено появу ранніх компенсаторно-пристосувальних процесів безпосередньо у тканинах, прилеглих до імплантанта (7 доба – посилення судинної реакції, клітинна інфільтрація; 14 доба – відновлення тканинного кровообігу, початок формування грануляційної тканини та часткове відновлення епітеліального покриву) , через 21 добу – повноцінну регенерацію шкіри з усіма дериватами (площа ран до 30 %) або ознаки серозного запалення (рани більше 31 % поверхні тіла)). При застосуванні повідон-йоду загоєння ран все ще було незавершеним (21 доба) Дод.точки доступу: Назарчук, О. А. Нагайчук, В. І. Назарчук, Г. Г. Чорнопищук, Р. М. Вільних прим. немає |