Аналіз хірургічних методик та підходів усунення дефектів кісток лицевого скелету [Текст] = Analysis of methods and approaches for elimination of defects of the bones of the facial skeleton / А. В. Пантус [та ін.] // Art of Medicine. - 2019. - N 1. - С. 100-104. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ БОЛЕЗНИ -- MANDIBULAR DISEASES (патофизиология, хирургия, этиология) КОСТИ ПЕРЕСТРОЙКА СТРУКТУРНАЯ -- BONE REMODELING ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME БИОСОВМЕСТИМЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- BIOCOMPATIBLE MATERIALS (анализ, терапевтическое применение) Анотація: Остеопластичний матеріал є золотим стандартом реконструкції кісткової тканини. Аутологічний матеріал може не давати імунологічної відповіді організму, даний матеріал також володіє не тільки остеокондуктивними, але й остеоіндуктивними властивостями. Альтернативним рішенням аутотрансплантації є застосування алотранстплантів, які підлягають спеціальній обробці, при якій залишається як остеокондуктивна так і остеоіндуктивна властивість. Було запропоновано методику закриття дефекту кісткової тканини нижньої щелепи за допомогою мікрохірургічних аутотрансплантантів. При конструюванні біосумісних матеріалів потрібно застосовувати біоміметичний підхід. Кісткова тканина – це своєрідний композит, який поєднює два фізичні явища: твердість (за рахунок кристалів гідроксиапатиту) та еластичність (завдяки колагеновим волокнам). Існує досвід застосування пористих кісткових блоків просочених кров’яним згустком хворого в комбінації гідроксиапатиту та трикальційфосфату. Такий тип біокераміки можна застосовувати для контурної пластики коміркової частини щелеп та заповнення дефектів кісток. Отже, з наведених даних можна зробити висновок, що першим пріоритетним завданням регенеративної медицини, зокрема реконструктивної хірургії, є пошук методик та технологій створення стабільних пористих каркасів певної форми Дод.точки доступу: Пантус, А. В. Рожко, М. М. Ярмошук, І. Р. Когут, В. Л. Солоджук, Ю. І. Вільних прим. немає