Морфологічна реорганізація тканин пародонта при експериментальному опіоїдному впливі упродовж дванадцяти тижнів [Текст] / В. Б. Фік [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 36-41. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (этиология)
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (вредные воздействия)
Анотація: Вивчені особливості патоморфологічних змін складових компонентів пародонта щурів при довготривалому опіоїдному впливі впродовж дванадцяти тижнів в експерименті. Мета роботи - визначити особливості структурних змін у тканинах пародонтального комплексу щурів за умов довготривалої експериментальної дії опіоїду впродовж дванадцяти тижнів. Матеріал і методи. Статевозрілим щурам-самцям уводили опіоїдний анальгетик налбуфін упродовж 12 тижнів, у поступово зростаючих дозах кожні 2 тижні. Початкова доза становила 0,212 мг/кг, 11-12 тижнів - 0,3 мг/кг. Як матеріал для гістологічного дослідження використали компоненти зубного органа верхньої та нижньої щелеп щура. Забір матеріалу проводили наприкінці 12-го тижня експерименту. Результати. На гістологічних препаратах в епітелії ясен визначали стоншення, виразки, десквамацію, а також наявність ділянок некрозу і запальних інфільтратів. При мікроскопічних дослідженнях епітелію вільної частини ясен у ділянці ясенної борозни виявляли осередки некрозу, скупчення гнійних тілець, ушкодження епітелію прикріплення та дефрагментації циркулярних волокон періодонта, що зумовлювало утворення пародонтальних кишень. У власній пластинці відзначали деструкцію колагенових волокон, гнійні тільця, фібриноїдний набряк та явища фібриноїдного некрозу. У складових компонентах періодонта визначали деструкцію волокон із відшаруванням від сполучнотканинної оболонки зубної комірки, а також ознаки мукоїдного набряку. У сполучній тканині пародонта спостерігали явища тромбозу і стазу внаслідок сладжування клітин крові, надмірну проліферацію мікросудин, діапедезні крововиливи, що зумовлювало прогресування гіпоксії. Висновки. При експериментальній дії опіоїду впродовж 12 тижнів встановлено альтеративні зміни, які були зумовлені поглибленням дистрофії, некрозом м’яких тканин пародонта та вираженим порушенням гемомікроциркуляції. Дифузне прогресування запально-дистрофічного процесу зумовлювалося недостатньою активністю репаративних процесів, що свідчило про незворотний характер змін у пародонті, які розвинулися на тлі хронічного опіоїдного впливу.
Дод.точки доступу:
Фік, В. Б.
Савка, І. І.
Матківська, Р. М.
Масна, З. З.
Пальтов, Є. В.

Вільних прим. немає