Тащук, В. К. Вплив еплеренону на рівень альдостерону та фактора Віллебранда у хворих на інфаркт міокарда з хронічною хворобою нирок / В. К. Тащук, О. С. Полянська, О. І. Гулага // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 1. - С. 13-16 MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, лекарственная терапия, этиология) MeSH-не головна: ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, этиология) ВИЛЛЕБРАНДА ФАКТОР -- VON WILLEBRAND FACTOR (действие лекарственных препаратов) ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование) Анотація: Мета роботи – дослідження рівнів альдостерону та фактора Віллебранда у хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ) на тлі хронічної хвороби нирок (ХХН) під час використання антагоністів альдостерону.Матеріали та методи. Група дослідження – 106 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу гострого Q-ГІМ та мали ниркову дисфункцію. В усіх хворих імуноферментним методом визначили рівні нейрогуморальних показників: концентрації альдостерону та фактора Віллебранда (ФВб). Результати. У пацієнтів з інфарктом міокарда та ХХН ІІ ст. виявили зниження рівня альдостерону з 245,08 ± 17,38 пмоль/л до 195,15 ± 13,82 пмоль/л (p 0,05) у разі використання спіронолактону, з 275,59 ± 23,43 пмоль/л до 169,37 ± 24,46 пмоль/л (p 0,001) на тлі застосування еплеренону. В пацієнтів із ХХН І ст. визначили тенденцію до зменшення рівня альдостерону при використанні спіронолактону (з 238,04 ± 20,37 пмоль/л до 200,78 ± 9,15 пмоль/л) і вірогідне зниження альдостерону в разі приймання еплеренону (з 229,77 ± 13,76 пмоль/л до 156,76 ± 5,76 пмоль/л; p 0,05). Концентрація ФВб у плазмі крові хворих на ХХН ІІ ст. при використанні спіронолактону змінювалася невірогідно (з 0,99 ± 0,13 мг/л до 1,13 ± 0,06 мг/л), а під час приймання еплеренону вірогідно знижувалася (з 1,29 ± 0,19 мг/л до 0,71 ± 0,14 мг/л; р 0,05). У пацієнтів із ХХН І ст. концентрація ФВб у разі використання спіронолактону знижувалася невірогідно (з 1,22 ± 0,13 мг/л до 1,03 ± 0,06 мг/л), а на тлі приймання еплеренону визначили вірогідне зниження (з 1,14 ± 0,09 мг/л до 0,79 ± 0,08 мг/л; р 0,05). Результати свідчать, що в разі застосування еплеренону в комплексному лікуванні ймовірність зниження й альдостерону (t Дод.точки доступу: Полянська, О. С. Гулага, О. І. Вільних прим. немає |