Дунаєвська, В. В.     Оцінювання ефективності фотодинамічної терапії хвороби Боуена вульви / В. В. Дунаєвська, Є. О. Горкавий // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 1. - С. 49-55 MeSH-головна: ВУЛЬВЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VULVAR NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, этиология) ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME БОУЭНА БОЛЕЗНЬ -- BOWEN'S DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, этиология) ФОТОХИМИОТЕРАПИЯ -- PHOTOCHEMOTHERAPY (использование, методы) Анотація: У структурі захворюваності на злоякісні новоутворення жіночих статевих органів рак вульви посідає 4 місце (3–8 %), хоча це захворювання вважають рідкісним. У США щороку діагностують майже 4 тисячі нових випадків раку вульви, 850 жінок помирають від цієї онкопатології. В Україні щороку реєструють майже 650 нових випадків цього захворювання. Передраковим ураженням вульви, поряд із хворобою Педжета, є хвороба Боуена, що здатна прогресувати до плоскоклітинного раку. Один з ефективних методів лікування цієї хвороби в ділянці вульви – фотодинамічна терапія (ФДТ). Мета роботи – оцінити ефективність і толерантність фотодинамічної терапії в жінок, у котрих діагностовано хворобу Боуена вульви (ХБВ). Матеріали та методи. Здійснили ретроспективне дослідження пацієнток із ХБВ тяжкого ступеня, які отримували лікування принципово новим методом – ФДТ із застосуванням системного фотосенсибілізатора фотолону. Під час і після ФДТ здійснили періопераційне знеболювання пацієнтів і зменшення запального процесу за допомогою анальгетиків, місцевих анестетиків, а також периферичну блокаду статевого нерва (пудендальний блок). Результати. У дослідженні взяли участь 23 жінки, середній вік – 38,1 року (діапазон – 30–54 роки). За результатами низки досліджень гістологічним і цитологічним методами, біопсії та вульвоскопії встановили діагноз ХБВ, що нині класифікований як плоскоклітинне інтраепітеліальне ураження вульви тяжкого ступеня. Лікування здійснили за допомогою фотодинамічної терапії. У 73,8 % пацієнтів із ХБВ і зонами ураження слизової вульви на 25 %, 50 % і 100 % визначили повну відповідь на опромінення методом ФДТ після першої, другої та третьої серій процедури протягом від 3 місяців до 1–2 років спостереження. Часткова відповідь – у 13,1 % жінок, відсутність ефекту – також у 13,1 % випадків. У деяких пацієнток больові відчуття сягали рівня від помірного до інтенсивного. Висновки. Незважаючи на невелику вибірку пацієнтів із ХБВ, ФДТ із використанням як фотосенсибілізатора фотолону й оптимізованого режиму фотовипромінювання – потенційний терапевтичний органозберігальний варіант лікування хворих на плоскоклітинне інтраепітеліальне ураження вульви тяжкого ступеня. Втім необхідні наступні дослідження процедури ФТД і вибору методу знеболювання в поєднанні з різними анальгетиками в пацієнтів із високим відсотком ураження вульви. Дод.точки доступу: Горкавий, Є. О. Вільних прим. немає