Покращення інтраопераційної верифікації навколощитоподібних залоз через визначення їх автофлуоресценції в інфрачервоному спектрі [Текст] / М. Б. Горобейко [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 20-26. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика) ГИПОПАРАТИРЕОЗ -- HYPOPARATHYROIDISM (диагностика) СПЕКТРАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- SPECTRUM ANALYSIS (использование, методы) ИНДОЦИАНИН ЗЕЛЕНЫЙ -- INDOCYANINE GREEN (диагностическое применение) ИНФРАКРАСНЫЕ ЛУЧИ -- INFRARED RAYS Анотація: Виявлення навколощитоподібних залоз методом спектроскопії їх автофлуоресценції в ближній інфрачервоній ділянці (АФБІЧ) розцінюється як перспективний метод інтраопераційної детекції в комплексі з візуальною ідентифікацією. Мета цього дослідження — оцінити роль спектроскопії АФБІЧ за допомогою двох різних візуалізаційних систем для ідентифікації навколощитоподібних залоз під час операцій з приводу доброякісних та злоякісних утворень щитоподібної та навколощитоподібних залоз. Матеріали та методи. У дослідження були залучені 62 пацієнти, у яких під час оперативного втручання була проведена верифікація АФБІЧ навколощитоподібних залоз за допомогою двох різних систем візуалізації, оснащених камерою БІЧ. Для посилення АФБІЧ-сигналу використовувалось внутрішньовенне введення флуорофору індоціаніну зеленого. Результати. Нормальні навколощитоподібні залози були ідентифіковані та мобілізовані після візуального контролю у 50 пацієнтів (80 %), що підтвердилося оцінкою спектроскопії АФБІЧ навколощитоподібних залоз. Визначення АФБІЧ навколощитоподібних залоз та їх диференціація від лімфатичних вузлів були досягнуті у 8 (13 %) пацієнтів з папілярним раком щитоподібної залози. У 3 (5 %) пацієнтів навколощитоподібні залози були ідентифіковані у ділянці післяопераційних рубцевих змін за допомогою АФБІЧ, але не при візуальній ідентифікації. У 2 (3 %) випадках визначалось збереження сигналу, проте зі зниженням інтенсивності сигналу АФБІЧ від навколощитоподібних залоз при їх випадковому видаленні. Краща інтенсивність сигналу АФБІЧ відзначалася від навколощитоподібних залоз після зміни положення БІЧ-камери при використанні апарата Fluobeam 800 на кут приблизно 45–65° щодо ділянки ймовірного розташування навколощитоподібної залози. Апарат Fluobeam LX продемонстрував задовільний сигнал АФБІЧ без будь-яких специфічних змін у позиції камери. АФБІЧ-сигнал визначався в тканині токсичних аденом щитоподібної залози. АФБІЧ-сигнал зниженої інтенсивності відмічався при інвазії карциноми в капсулу щитоподібної залози. При оцінці сигналу АФБІЧ не отримано сигналу від метастатичних та нормальних лімфатичних вузлів. ­Висновки. Застосування технології спектроскопії АФБІЧ навколощитоподібних залоз дозволяє покращити їх візуалізацію та верифікацію як додатковий метод до оцінки навколощитоподібних залоз неозброєним оком під час оперативного втручання на шиї. Практична цінність спектроскопії АФБІЧ навколощитоподібних залоз підвищується у випадку повторного хірургічного втручання через ризик випадкового видалення навколощитоподібних залоз, а також для диференціальної діагностики між навколощитоподібною залозою та метастатичними лімфатичними вузлами Дод.точки доступу: Горобейко, М. Б. Дінець, А. В. Хоперія, В. Г. Абдалла, К. М. Вільних прим. немає