Реабілітаційний діагноз пацієнтів із остеоартрозом на основі міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) [Текст] / О. О. Беспалова [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2021. - N 3. - С. 6-14. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (диагностика, патофизиология, реабилитация, этиология) ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (диагностика, патофизиология, реабилитация, этиология) СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES (психология) МЕЖДУНАРОДНАЯ КЛАССИФИКАЦИЯ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ, ОГРАНИЧЕНИЙ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ И ЗДОРОВЬЯ -- INTERNATIONAL CLASSIFICATION OF FUNCTIONING, DISABILITY AND HEALTH (использование, тенденции) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Мета: встановити реабілітаційний діагноз пацієнтів із остеоартрозом на основі МКФ. Методи. У дослідженні приймали участь 7 спортсменів-ветеранів віком від 45 до 49 років із первинним гонартрозом ІІ стадії. Основні методи дослідження: клінічні; інструментальні; шкальні методи оцінювання. Результати. Реабілітаційний діагноз - максимально повне відображення актуальних проблем пацієнта, які впливають на рівень його функціонування, активності і участі, та є для нього значущими. Він встановлюється членами мультидисциплінарної бригади на основі опитування та комплексної діагностики. Встановлений реабілітаційний діагноз пацієнтів на гонартроз: виявлені помірні структурні зміни у колінних суглобах (s750.2), наявний епізодичний помірний біль (Ь28014.2), короткотривала ранкова скутість (Ь7800.2), зниження рухливості колінного суглоба (Ь710.2), його стабільності (Ь7150.2) та опорної функції, зниження м’язового тонусу (Ь7350.2) та сили чотириголового м’язу стегна (Ь7300.2), що обмежує побутову діяльність і подовжує її у часі (d450.1); труднощі при зміні положення тіла (d410.2), переміщенні сходами та пересуванні на довгі дистанції (d460.3), що обмежує участь у активних формах відпочинку. Пацієнти вказують на поганий настрій, пригніченість через стан здоров’я і вимушене обмеження участі (Ь152. 1) та занепокоєння з приводу майбутньої професійної діяльності. Висновки. Встановлений реабілітаційний діагноз із зазначенням актуальних проблеми пацієнтів на рівні структури і функції, активності і участі, а також визначені контекстуальні фактори, які сприяють, обмежують або унеможливлюють досягнення бажаного рівня функціональної незалежності, дозволяють індивідуалізувати реабілітаційне втручання таким чином, щоб наблизити цей рівень до максимально можливого Дод.точки доступу: Беспалова, О. О. Рибалко, П. Ф. Сітовський, A. M. Цюпак, Т. Є. Савчук, І. В. Вільних прим. немає