Shchukina, O. S.     Features of the clinical course of non-ST-segment elevation acute coronary syndrome depending on the indicator of the pulse wave velocity [Текст] = Особливості клінічного перебіг у гострого коронарного синдрому без елевації сегменту ST у залежності від показників швидкості пульсової хвилі / O. S. Shchukina. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 1. - С. 109-114. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: ПУЛЬСОВОЙ ВОЛНЫ АНАЛИЗ -- PULSE WAVE ANALYSIS (тенденции, использование) КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, патофизиология, этиология) КРОВОТОКА СКОРОСТЬ -- BLOOD FLOW VELOCITY (физиология) СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКОВ ПРЕЖДЕВРЕМЕННОГО ВОЗБУЖДЕНИЯ СИНДРОМЫ -- PRE-EXCITATION SYNDROMES (диагностика, этиология) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Pulse wave velocity (PWV) could be used as a predictor of the course of CVD. A carotid–femoral PWV above 10 m/s was determined in 2018 ESC/ESH Guidelines for the Management of Arterial Hypertension as factors influencing cardiovascular risk in patients with hypertension. Exactly the carotid–femoral PWV is considered the gold standard for arterial stiffness assessment in clinical practice. Usually PWV predict the long-term outcomes (in a few month or years) of the development of cardiovascular events. There are a lack of information about using PWV as prognostic marker in acute coronary syndrome Patients with increased and normal PWV have quite similar group characteristic according typical clinical signs, results of laboratory and instrumental investigations. Due to the studying of free DNA and ischemia-modified albumin were clarified that PWV above 10 m/s is associated with delayed ischemia and longer tissue damage and could be used to predict it. Мета. Дослідити особливості клінічного перебігу гострого коронарного синдрому без підйому сегмента ST (ГКСбеST) залежно від швидкості каротидно-стегнової пульсової хвилі (PWV) та з’ясувати можливості використання PWV як маркера внутрішньолікарняних клінічних виходів. Матеріали та методи. Обрано 80 хворих, що були госпіталізовані в інфарктні відділення з діагнозом ГКСбеST. Включались пацієнти, старші за 18 років, госпіталізовані у перші 3 доби від початку больового синдрому та які дали згоду на участь у дослідженні. Виключались хворі з анемією середнього та тяжкого ступеня, хронічною нирковою недостатністю важкого ступеню та хронічними захворюваннями у стадії загострення або декомпенсації. Окрім стандартних загальноклінічних лабораторних та інструментальних досліджень, пацієнтам вимірювались PWV, рівні вільної ДНК, ішемізованого альбуміну на 1 та 6 день госпіталізації. Результати. Пацієнти не мали статистично достовірної різниці за такими параметрами як стать, анамнестичні дані, гемодинамічні показники, ЕКГ- зміни та лабораторні показники. За такими параметрами як фракція викиду лівого шлуночка та заключний діагноз групи були подібними. Пацієнти з підвищеною PWV мали достовірно більш активний цитоліз, що підтверджено більш високими рівнями вільної ДНК як у перший день, так і на шостий день госпіталізації. У пацієнтів з нормальним рівнем PWV вільна ДНК у динаміці знизилась, у той час як у пацієнтів з PWV 10 м/с цей маркер залишився на тому ж рівні. Пацієнти з підвищеною PWV мали відстрочену ішемію (на 6-ий день перебування у стаціонарі), що було підтверджено рівнем ішемізованого альбуміну. Висновки. Не виявлено достовірного зв’язку PWV зі стандартними клінічними даними, але PWV може використовуватись для прогнозування відстроченої ішемії та асоціюється з тривалим ураження тканин Вільних прим. немає