Litvynova, A.     Role interleukin 18 in the course and progression of osteoarthritis in patients with obesity [Text] = Роль інтерлейкіну 18 в перебігу й прогресуванні остеоартриту в хворих з ожирінням / A. Litvynova // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1. - P50-56. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (диагностика, иммунология, метаболизм) ИНТЕРЛЕЙКИН-18 -- INTERLEUKIN-18 (дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм) ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (иммунология, метаболизм, патофизиология) ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX Анотація: Musculoskeletal disorders are an extremely common pathology. They are the most common cause of chronic pain and disability: every minute, more than 30% of adults suffer from joint pain or limited physical activity. These diseases significantly affect the psychosocial status of patients, their families, and caregivers. The course of joint diseases leads to loss of mobility, social autonomy; such patients have higher rates of hospitalization and mortality. That is, the quality of life significantly deteriorates, and the financial costs of health care for patients and society increase. It is proved that one of the predictors of arthrosis is overweight. In the pathogenesis of osteoarthritis and obesity, proinflammatory cytokines play an important role, the excess synthesis of which leads to the progression and chronicity of the process. Therefore, the aim of our study was to determine the dependence of interleukin-18 activity in patients with osteoarthritis, which occurs on the background of obesity and without it. The study presents the study of interleukin-18 in 75 people with osteoarthritis (OA), which occurred on the background of obesity (main group), and 50 patients with isolated OA (comparison group). The control group consisted of 37 healthy individuals. The diagnosis of OA was established based on the order of the Ministry of Health of Ukraine of 12.10.2006 "On medical care for patients with osteoarthritis", unified diagnostic criteria of the Association of Rheumatologists of Ukraine (2004), and the criteria of the American College of Rheumatologists. The presence and severity of obesity were assessed according to the criteria of the International Diabetes Federation (IDF, 2005) based on the calculation of body mass index (BMI) according to the Kettle formula. When determining the level of IL-18 in the main group, it was found that the content of this cytokine was almost two times higher than the reference values (p 0.05). In the comparison group, the activity of IL-18 increased 1.6 times (p 0.05). Comparison of the content of IL-18 between the study groups allowed us to determine its increase in the presence of obesity by almost 1.2 times. The increase in IL-18 content depended on the radiological stage of joint damage: the maximum value was recorded in patients of the main group with stage 2 symptoms. Apparently, such results are a consequence of the predominance of the inflammatory reaction in the progression of the pathology due to the comprehensive involvement of extra-articular components (ligaments, tendons, bags, etc.). Slightly lower levels of IL-18 in stage 1 OA are likely to be due to the involvement of a limited portion of joint tissue, while the 3rd radiological stage is characterized by a predominance of dystrophic processes. In patients with osteoarthritis, an increase in the content of IL-18 in the serum is determined, which is associated with the development of the inflammatory process in the components of the joint. The content of IL-18 has a direct correlation with overweight / obesity and the radiological stage of the process in the joints. Increased proinflammatory cytokine IL-18, which is a component of the immune system and simultaneously synthesized by adipocytes of adipose tissue, can be considered a factor that will contribute to the preservation of chronic pain and progression of the pathology. Dynamic control of IL-18 activity should be used as an indicator of the effectiveness of therapy Захворювання опорно-рухового апарату є надзвичайно поширеною патологією. Вони є найбільш частою причиною хронічного болю та інвалідності: щомиті понад 30% дорослих людей потерпають від болю в суглобах або обмеження рухової активності. Дані захворювання суттєво впливають на психосоціальний статус пацієнтів, їх родин та осіб, які здійснюють догляд. Перебіг захворювань суглобів призводить до втрати рухливості, соціальної автономності; такі хворі мають більш високі показники госпіталізації і смертності. Тобто, значно погіршується якість життя, збільшуються фінансові витрати на охорону здоров'я з боку як пацієнта, так і суспільства. Доведено, що одним із предикторів формування артрозів є надлишкова маса тіла. В патогенезі остеартроза та ожиріння важливу роль набувають прозапальні цитокіни, надлишок синтезу яких призводить до прогресування та хронізації процесу. Тому, метою нашого дослідження було визначення залежності активності інтерлейкіну-18 у хворих на остеоартрит, що перебігає на тлі ожиріння та без нього. В роботі представлено дослідження інтерлейкіну-18 у 75 осіб з остеоартритом (ОА), що перебігав на тлі ожиріння (основна група), та 50 пацієнтів на ізольований ОА (група порівняння). Контрольну групу склало 37 практично здорових осіб. Діагноз ОА встановлювали спираючись на наказ МОЗ України від 12.10.2006 року «Про надання медичної допомоги хворим із остеоартрозом», уніфікованих діагностичних критеріїв Асоціації ревматологів України (2004) та критеріїв Американської колегії ревматологів. Наявність та тяжкість ожиріння оцінювали згідно з критеріями International Diabetes Federation (IDF, 2005) на підставі розрахунку індексу маси тіла (ІМТ) за формулою Кетле. При визначенні рівню ІЛ-18 у осіб основної групи було встановлено, що вміст даного цитокіну майже у 2 рази перевищував референтні значення (р0,05). В групі порівняння активність ІЛ-18 збільшувалася у 1,6 разів (р0,05). Порівняння вмісту ІЛ-18 між досліджуваними групами дозволило визначити його підвищення при наявності ожиріння майже в 1,2 рази. Збільшення вмісту ІЛ-18 залежало від рентгенологічної стадії ураження суглобів: максимальне значення реєстрували у хворих основної групи з 2-ю стадією ознак. Мабуть, такі результати є наслідком переважання запальної реакції при прогресуванні патології через всебічне залучення позасуглобових складових (зв’язок, сухожиль, сумок тощо). Декілька менші показники ІЛ-18 при 1-ї стадії ОА, ймовірно, є результатом участі обмеженої частини тканин суглобів; в той час, як для 3-ї рентгенологічної стадії є характерним переважання дистрофічних процесів. У хворих на остеоратрит визначається збільшення вмісту ІЛ-18 у сироватці крові, що пов’язано з розвитком запального процесу в компонентах суглоба. Вміст ІЛ-18 має пряму кореляційну залежність з надлишковою масою тіла/ожирінням та рентгенологічною стадією процесу у суглобах. Збільшення прозапального цитокіну ІЛ-18, який є одним із складових імунної системи та одночасно синтезується адіпоцитами жирової тканини, можна розглядати в якості фактора, що буде сприяти збереженню хронічного болю та прогресуванню патології. Динамічний контроль активності ІЛ-18 доцільно використовувати в якості показника ефективності терапії Вільних прим. немає