Rybin, A. I.     The results of personificated ovarian cancer patients with peritoneal carcinomatosis treatment = Результати персоніфікованого лікування раку яєчників у хворих з карциноматозом очеревини / A. I. Rybin // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - P35-40. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-головна: МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ПЛАНИРОВАНИЕ ИНДИВИДУАЛЬНОЕ -- ADVANCE CARE PLANNING (использование, тенденции) ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы) ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (патофизиология, терапия, ультраструктура, хирургия) КАРЦИНОМА -- CARCINOMA (секреция, ультраструктура, хирургия) БРЮШИНЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PERITONEAL NEOPLASMS (патофизиология, ультраструктура) Анотація: The objective: to analyse of the experience of cytoreductive surgery using and hypenermic intraperitoneal chemperfusion (HIPEC) in patients with ovarian cancer IIIC stage, as well as overall and relapse-free survival in such patients. Materials and methods. 119 patients with ovarian cancer of the IIIC stage were involved into the study from 2013 to 2020 and they were treated at the University Clinic of Odessa National Medical University. Patients were divided into two groups: the clinical control group (n=53) included persons after suboptimal cytoreduction; the patients of the main group (n=66) had optimal or complete cytoreduction, and in some cases with subsequent intraoperative hyperthermic intraperitoneal chemotherapy. During the initial analysis of these groups, time (preoperative period, duration of surgery, number of postoperative bed-days), as well as the presence of complications in the postoperative period were determined. Results. In the main group there was an increase operation time due to large surgery volumes and the implementation of the HIPEC procedure with primary cytoreduction (p=0.001). In the postoperative period, an increase in the number of bed-days in the hospital in patients of the main group in relation to the control group was established, especially in those who had HIPEC (p=0.001). There was an increase in the number of surgical complications of class III-IV according to the Clavien-Dindo classification (from 5 % to 22.2 %) in patients after HIPEC. An increase in relapse-free survival from 10 months in the control group to 13-19 months in the main group was revealed. The recurrence median in the postoperative period in the control group was 10±1.3 months, and after interval cytoreduction and primary cytoreduction with HIPEC – 13±1.5 and 19±6.3 months, respectively. The index of relapse-free survival in the first 6 months in the control group was 63.2 %, in patients after optimal or complete cytoreduction – 88.0 %, in patients after optimal or complete cytoreduction and HIPEC – 90.4 %. One-year recurrence-free survival rate was 37.5 %, 63.2 % and 60.1 %, respectively, the average values of overall survival – 27.7±4.1 months versus 24.5±1.8 and 24.1±2.2 months, respectively. Conclusions. Cytoreductive surgery and methods of intraoperative hyperthermic intraperitoneal chemotherapy are perspective options of treatment of patients with peritoneal carcinomatosis by ovarian cancer regarding recurrence of the disease and survival, although they are accompanied by more postoperative complications and number of bed-days in hospital. Мета дослідження: аналіз досвіду використання на практиці технології циторедуктивної хірургії та гіпертермічної інтраопераційної внутрішньочеревної хіміотерапії (hyperthermic intraperitoneal chemoperfusion – HIPEC) у хворих із раком яєчника ІІІС стадії, а також загальної та безрецидивної виживаності у даних пацієнток. Матеріали та методи. З 2013 до 2020 року включно проведено обстеження 119 хворих із раком яєчника ІІІС стадії, які знаходились на лікуванні в Університетській клініці Одеського національного медичного університету. Пацієнтки були розподілені на дві групи: до групи клінічного контролю (n=53) увійшли особи, які зазнали субоптимальної циторедукції; пацієнткам основної групи (n=66) проводили оптимальний або повний об’єм циторедукції, а в окремих випадках – з подальшою інтраопераційною гіпертермічною внутрішньочеревною хіміотерапією. Під час первинного аналізу даних цих груп ураховували часові показники (передопераційний період, тривалість операції, кількість післяопераційних ліжко-днів), а також наявність і характер ускладнень у післяопераційний період. Результати. В основній групі відзначено збільшення часу операцій за рахунок великих операційних об’ємів та впровадження процедури HIPEC при первинній циторедукції (p=0,001). У післяопераційний період встановлено збільшення кількості ліжко-днів перебування у стаціонарі у пацієнток основної групи стосовно групи контролю, особ­ливо у тих, яким проведено HIPEC (p=0,001). У хворих, яким проведено НІРЕС, відзначено збільшення кількості ускладнень III-IV класу за класифікацією Clavien–Dindo (з 5 % до 22,2 %). Виявлено збільшення безрецидивної виживаності з 10 міс у контрольній групі до 13–19 міс в основній групі. Медіана рецидиву у післяопераційний період у контрольній групі становила 10±1,3 місяця, а після інтервальної циторедукції та первинної циторедукції з HIPEC – 13±1,5 та 19±6,3 місяця відповідно. Показник безрецидивної виживаності у перші 6 міс у контрольній групі становив 63,2 %, у пацієнток після оптимальної або повної циторедукції – 88,0 %, у хворих після оптимальної або повної циторедукції та HIPEC – 90,4 %. Річна безрецидивна виживаність становила 37,5 %, 63,2 % та 60,1 % відповідно, середній показник загальної виживаності – 27,7±4,1 місяця проти 24,5±1,8 і 24,1±2,2 місяця відповідно. Висновки. Циторедуктивні операції та методи інтраопераційної гіпертермічної внутрішньочеревної хіміотерапії є перспективними шляхами лікування хворих на карциноматоз очеревини при раку яєчників щодо рецидиву захворювання та виживаності, хоча і супроводжується більшою кількістю післяопераційних ускладнень та днів перебування у стаціонарі Вільних прим. немає