Романенко, Т. Г.     Особливості психологічного статусу вагітних з алогенним плодом [Текст] / Т. Г. Романенко, Н. В. Єсип // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 60-67. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, психология, тенденции) ОВОЦИТОВ ПЕРЕНОС -- OOCYTE DONATION (психология, тенденции) ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (психология, тенденции) СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH (тенденции) ТРЕВОЖНОСТИ ШКАЛА СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ -- MANIFEST ANXIETY SCALE Анотація: Мета дослідження: встановлення особливостей психологічного статусу вагітних із алогенним плодом. Матеріали та методи. Проведено оцінювання психологічного статусу 120 вагітних, які були розподілені на дві групи. До І групи увійшли 80 пацієнток, залучених до програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з формуванням алогенного плода, до ІІ групи (контрольна) – 40 вагітних, яким виконали ЕКЗ із використанням власних ооцитів жінки. Психологічний стан вагітних оцінювали за допомогою опитувальника Спілбергера–Ханіна, шкали стресових подій Холмса–Раге, оцінювання самопочуття, активності та настрою, Единбурзької шкали післяпологової депресії, опитувальника якості життя SF-36. Результати. Серед вагітних із алогенним плодом достовірно частіше реєстрували високий рівень реактивної тривожності порівняно з вагітними контрольної групи (32,50 % та 12,50 % відповідно), а також сумнівні показники за Единбурзькою шкалою післяпологової депресії (72,50 % та 52,50 % відповідно). У ході оцінювання якості життя у пацієнток І групи встановлено достовірно нижчі показники рольового емоційного функціонування (41,13±5,29 бала), соціального функціонування (72,76±4,88 бала), а також рольового фізичного функціонування (35,12±7,22 бала) та життєвої активності (38±7,11 бала), ніж в обстежених жінок ІІ групи (62,43±5,45, 84,4±5,02, 46,89±6,51 та 59,56±9,78 бала відповідно). Показники самопочуття та настрою також були достовірно нижчими у І групі (3,88±1,40 та 4,21±1,27 бала відповідно) порівняно з ІІ групою (4,83±1,55 та 5,13±1,49 бала відповідно). Висновки. Психологічний статус вагітних із алогенним плодом характеризується наявністю статистично значущих відхилень не лише порівняно з контрольною групою, а й з нормативними показниками, передбаченими стандартизованими методиками опитування. Це свідчить про необхідність подальшого вивчення взаємозв’язку між даними факторами та частотою ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також стану новонароджених у цих жінок та можливих шляхів корекції психологічного статусу для зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень Дод.точки доступу: Єсип, Н. В. Вільних прим. немає