Нікітін, О. Д.     Діагностика та лікування гіперактивного сечового міхура у чоловіків молодого віку [Текст] = Diagnosis and Treatment of Overactive Bladder in Young Men / О. Д. Нікітін, Г. Д. Резніков // Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 4. - С. 54-59. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ СВЕРХАКТИВНЫЙ -- URINARY BLADDER, OVERACTIVE (диагностика, патофизиология, этиология) МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ НИЖНИХ СИМПТОМЫ -- LOWER URINARY TRACT SYMPTOMS (диагностика, патофизиология, этиология) ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT (психология) ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы, тенденции) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Мета дослідження: аналіз можливостей діагностики та різних методів лікування гіперактивного сечового міхура у пацієнтів молодого віку із симптомами нижніх сечових шляхів (СНСШ). Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 40 чоловіків, які були розподілені на дві групи. В основну групу включено 24 пацієнти з уродинамічним діагнозом гіперактивного сечового міхура (ГАСМ), які проходили лікування з приводу СНСШ. Вік пацієнтів коливався у межах 21–37 років (у середньому – 28,5±2,4 року). До контрольної групи увійшли 16 чоловіків віком 21–48 років (у середньому – 36,32±2,34 року), в яких СНСШ були відсутні. Пацієнтам було проведено комплексне уродинамічне дослідження (КУДД) з метою уточнення діагнозу, формування подальшої тактики лікування, а також з’ясування ступеня функціональних порушень акту сечовипускання. Завданням лікування ГАСМ у клінічному плані був контроль мимовільних скорочень сечового міхура для нормалізації якості життя пацієнта. У 14 (58,3%) пацієнтів основної групи було використано соліфенацин у дозі 10 мг, у 10 (41,7%) чоловіків застосовували мірабегрон у дозі 50 мг. Результати. Безпосередні результати терапії першої лінії враховували через 1 міс і тоді ухвалювали рішення щодо продовження лікування або про зміну лікувальної тактики. Під час оцінювання ефективності терапії було відзначено, що терапія першої лінії була ефективна в 11 (45,8%) хворих, а у 13 (54,2%) пацієнтів ефект був відсутній. За відсутності результатів медикаментозного лікування ГАСМ протягом 1 міс у 8 із 13 пацієнтів призначали лікування препаратом другої лінії – інтрадетрузорними ін’єкціями ботоксу. Під час аналізу даних КУДД, виконаного через 12–18 міс після першої ін’єкції ботоксу, була зафіксована позитивна динаміка терапії. Висновки. Комплексне уродинамічне дослідження – надійний метод діагностики і контролю терапії. Його виконують за наявності гіперактивного сечового міхура (ГАСМ). Доведено, що при початково ефективній медикаментозній терапії першої лінії у молодих чоловіків вона залишалася ефективною і в більш тривалі терміни спостереження. За неефективності першої лінії терапії ін’єкції ботулотоксину у молодих чоловіків із ГАСМ призводили до деякого зниження тонусу детрузора. Проте у клінічному плані цей вид терапії сприяв значному поліпшенню якості життя пацієнтів і нормалізації уродинамічних показників The objective: to analyze the diagnostic capabilities and various methods of treatment of overactive bladder in young patients with lower urinary tract symptoms (LUTS). Materials and methods. The study involved 40 men who were divided into two groups. The main group included 24 patients with urodynamic diagnosis of overactive bladder (OAB) who were treated for LUTS. The age of patients ranged from 21-37 years old (mean age – 28.5±2.4 years). The control group included 16 men 21-48 years old (mean age – 36.32±2.34 years) without LUTS. The patients had complex urodynamic testing (UDT) for the diagnosis, the treatment management, and to determine the degree of functional disorders of the urination. The clinical task of treatment of OAB was to control the involuntary contractions of the bladder to normalize the quality of patient’s life. In 14 (58.3 %) patients of the main group solifenacin at a dose of 10 mg was used, in 10 (41.7 %) men – mirabegron at a dose of 50 mg. Results. The results of the first line therapy were studied in 1 month and then a decision was made to continue treatment or to change the medical approach. During the evaluation of the effectiveness of therapy, it was determined that the first line therapy was effective in 11 (45.8 %) patients, and in 13 (54.2 %) patients there was effect. In the absence of the results of medication treatment of OAB in 1 month in 8 out of 13 patients the treatment with the second line drug was prescribed – intradetruce injections of Botox. During the analysis of complex UDT after 12-18 months of the first injection of Botox, positive dynamics of therapy was estabslihed. Conclusions. Complex urodynamic testing is a reliable method of diagnosis and control of therapy. It is performed in the presence of overactive bladder (OAB). It is proved that if initially first-line drug therapy in young men is effective, it remained efficacy in longer period. If the first line therapy by botulotoxin injection in young men with OAB is not effective this led to some reduction in the tone of the detrusor. However, clinically this type of therapy has contributed to a significant improvement in the patient’s quality of life and the normalization of urodynamic Дод.точки доступу: Резніков, Г. Д. Вільних прим. немає