Мавропуло, Т. К.     Доброякісне розширення субарахноїдальних просторів у немовлят [Текст] = Benign enlargement of subarachnoid spaces in infants / Т. К. Мавропуло, К. К. Годяцька // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 65-70. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID (иммунология, метаболизм, секреция) КРОВИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- BLOOD PHYSIOLOGICAL PROCESSES (действие лекарственных препаратов) СУБАРАХНОИДАЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО -- SUBARACHNOID SPACE (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, секреция) ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING МЛАДЕНЕЦ -- INFANT Анотація: Доброякісне розширення субарахноїдальних просторів (ДРСП) є однією з начастіших нейросонографічних знахідок у немовлят і вважається, що ці прояви спонтанно зменшуються до двох років. Незважаючи на те, що більшість дітей з ДРСП демонструють нормальний розвиток, у деяких пацієнтів у віці до двох років може спостерігатися транзиторна затримка психомоторного розвитку. Крім клінічних даних та результатів нейровізуалізації, значний інтерес представляє довгостроковий вплив ДРСП (проблеми з навчанням в школі, затримка мовного розвитку, проблеми соціальної та когнітивної діяльності, знижена якість життя, зниження навичок уваги та низька продуктивність зорово-моторного сканування, можливість розладів аутичного спектру та вища захворюваність на епілепсію). Вважають, що ризик формування довгострокових наслідків може бути обумовлений патогенетичними особливостями процесу розширення зовнішніх лікворних просторів. У цьому огляді ми розглядаємо потенційні патогенетичні механізми розширення субарахноїдального простору та його патологічних наслідків у дітей. Загалом, були запропоновані різні патогенетичні гіпотези виникнення ДРСП: посилення фізіологічного дисбалансу між ростом черепа та мозку у немовлят у віці від трьох місяців до одного року; прояв церебральної атрофії; сполучна гідроцефалія внаслідок дистального блоку з клапанним механізмом; уповільнене дозрівання арахноїдальних ворсинок/грануляцій до двох років; наслідки насильницької травми голови у немовлят. Але на теперішній час отримала поширення гіпотеза, що патологічні наслідки ДРСП можуть виникнути у довгостроковій перспективі внаслідок аномальної венозної гемодинаміки. Порушення венозного відтоку є основним рушійним фактором субарахномегалії, і чим тяжчими є такі порушення, тим виразнішими є прояви субарахномега- лії. Ми також підкреслюємо роль порушення мозкового венозного кровообігу в розвитку субарахномегалії. Питання клінічної значущості хронічно підвищеного внутрішньочерепного тиску внаслідокі порушення венозного відтоку має бути з’ясовано для немовлят і дітей із розширенням субарахноїдальних просторів у майбутніх дослідженнях. Темою майбутніх досліджень має також бути встановлення діагностичного алгоритму, який допомагає відрізнити пацієнтів з ДРСП від тих, у кого є ризик порушень неврологічного розвитку і які потребують додаткових діагностичних та лікувальних втручань Benign enlargement of subarachnoid spaces (BESS) constitutes is one of the most frequent neurosonographic findings in infancy and is considered to regress spontaneously by the age of 2 years. Although the majority of children with BESS demonstrate normal developmental milestones, some patients may experience a transient psychomotor delay under the age of 2 year. Besides clinical and neuroimaging findings, the long-term impact of BESS is of great interest (learning difficulties at school, language delay, impairments in social-cognitive abilities, reduced quality of life, decreased attention skills and poor visual-motor performance, increased risk of autism spectrum disorders as well as a higher incidence of epilepsy). It is considered that the risk of long-term consequences may be associated with pathogenetic features of dilation of extra-axial cerebrospinal fluid spaces. In this review, we describe potential pathogenetic mechanisms of dilatation of the subarachnoid space and its pathological sequelae in children. Generally, numerous pathogenetic hypotheses about developing BESS have been proposed as follows: remarkable physiological imbalance between the skull and brain growth in infants aged from three months to one year; manifestation of cerebral atrophy; communicating hydrocephalus due to a distal block with a valve mechanism; a delay in maturation of arachnoid villi/granulations until two years of age; the result of abusive head trauma in infants. However, the hypothesis about pathological consequences of BESS in the long run due to abnormal venous hemodynamics has emerged in recent years. Impaired venous outflow is the main driving factor of subarachnomegaly and the more severe pathological changes the more significant symptoms of subarachnomegaly. We also highlight the role of impaired cerebral venous circulation in the development of subarachnomegaly. Further studies are needed to investigate the clinical relevance of chronic increased intracranial pressure due to venous outflow disturbance in infants with enlarged subarachnoid spaces.The subject for future research should be to determine a diagnostic algorithm to help distinguish patients with BESS from those who are at risk of impaired neurological development and require additional diagnostic and therapeutic interventions Дод.точки доступу: Годяцька, К. К. Вільних прим. немає