Діагностика гонореї в Україні відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я [Текст] = Diagnostics of gonorrhoea in Ukraine following World Health Organization recommendations / І. Б. Бойко [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 1. - С. 7-14. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ГОНОРЕЯ -- GONORRHEA (диагностика, патофизиология, терапия, этиология) ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, тенденции) АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (анализ, терапевтическое применение) ВСЕМИРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ -- WORLD HEALTH ORGANIZATION (организация и управление) МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE Анотація: Мета роботи — оцінити стан лабораторної діагностики гонореї в Україні за 2013—2014 рр. на базі обласних шкірно-венерологічних диспансерів (ОШВД) відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та визначити напрями щодо її покращення. Матеріали та методи. Проаналізовано статистичні дані про кількість виконаних лабораторних досліджень та позитивних результатів з виявлення гонококів, забір біологічних зразків і використання лабораторних методів для виділення N. gonorrhoeae, отримані шляхом анкетування 14 ОШВД України. Результати та обговорення. Лабораторії ОШВД виконували мікроскопію, посіви та швидкі тести (ШТ) відповідно для 100; 85,7 та 7,1 % обстежених. Гонококи виявлено у 2,3 % пацієнтів, однаково часто за результатами як мікроскопії (1740/76 348), так і посіву (1322/56 273). Лабораторії диспансерів не використовували метод ампліфікації нуклеїнових кислот. Забір біологічного матеріалу з трьох анатомічних ділянок (урогенітальний, фарингеальний та ректальний зразки) у гетеросексуальних пацієнтів із симптомами секстрансмісивної інфекції виконували 25 % респондентів, з двох ділянок (урогенітальні та глоткові зразки) — 41,7 %, лише з однієї ділянки (урогенітальний зразок) — 33,3 %. Зовнішній контроль якості лабораторних досліджень з виявлення N. gonorrhoeae проводили 50 % респондентів. Неселективні поживні середовища для виділення N. gonorrhoeae використовували 16,7 % диспансерів, а приготовані поживні середовища у пробірках замість рекомендованих чашок Петрі — 58,3 %. Більшість (78,6 %) респондентів мали досвід у визначенні антибіотикочутливості гонококів. Два заклади (14,3 %) узяли участь у пілотному міжнародному проєкті з визначення антибіотикорезистентності гонококів. Висновки. Діагностика гонококової інфекції в Україні є недостатньо оптимальною та потребує вдосконалення шляхом використання бактеріологічних посівів перевіреної якості і ШТ, впровадження методу ампліфікації нуклеїнових кислот, контролю чутливості гонококів до антибіотиків, забору екстрагенітальних біологічних зразків. Дотримання доказово обґрунтованих міжнародних та адаптованих національних рекомендацій щодо діагностики гонореї є важливим для контролю гонококової інфекції Objective — to evaluate the compliance of gonorrhoea diagnostics in regional skin and venereological dispensaries (RSVD) in Ukraine during 2013—2014 to World Health Organization (WHO) laboratory recommendations and identify areas for its improvement. Materials and methods. The study analyzed statistics data regarding the number of performed laboratory tests and their positive results for the detection of gonococci, the collection of biological samples and the use of laboratory methods for N. gonorrhoeae identification obtained from 14 RSVD of Ukraine by questionnaire. Results and discussion. Dispensary laboratories performed microscopy, culture and point-of-care-tests in 100, 85.7 and 7.1 % of patients, respectively. Gonococci were found in 2.3 % of the patients, equally by the results of microscopy (1740/76 348) and by culture (1322/56 273). Dispensary laboratories did not perform nucleic acid amplification tests. Sampling of biological material from three anatomical sites (urogenital, pharyngeal and rectal specimens) in heterosexual patients with symptoms of sexually transmitted infection was performed by 25 % of respondents, from two sites (urogenital and pharyngeal) — by 41.7 %, and from one site (urogenital sample) — by 33.3 % of dispensaries. External quality control of laboratory tests for the detection of N. gonorrhoeae was performed by 50 % of the respondents. Non-selective nutrient media for isolation of N. gonorrhoeae was used by 16.7 % of dispensaries, and prepared nutrient media in test tubes instead of the recommended Petri dishes, were used in 58.3 % of dispensaries. The vast majority of respondents (78.6 %) had an experience of determining gonococcal sensitivity to antibiotics. Two institutions (14.3 %) participated in an international pilot project to determine the antibiotic resistance of gonococci. Conclusions. Diagnostics of gonococcal infection in Ukraine is not optimal and needs improvement by using quality-tested bacteriological cultures and point-of-care-tests, implementation of nucleic acid amplification tests, monitoring of gonococcal sensitivity to antibiotics, collection of extragenital biological samples. Adherence to evidence-based international guidelines and adapted national guidelines for the diagnostics of gonorrhoea is an essential factor of the controlling of gonococcal infection Дод.точки доступу: Бойко, І. Б. Криницька, І. Я. Когут, І. Й. Вільних прим. немає