Марушко, Р. В.     Сучасний стан стаціонарної допомоги дитячому населенню [Текст] = Currents state of in-patient care for children population / Р. В. Марушко, О. О. Дудіна, Т. Л. Марушко // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - N 1. - С. 76-87. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-головна: ДЕТИ -- CHILD БОЛЬНОГО ПРИЕМ В СТАЦИОНАР -- PATIENT ADMISSION (стандарты, тенденции) РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ, МЕРЫ ПО ОБЕСПЕЧЕНИЮ КАЧЕСТВА -- QUALITY ASSURANCE, HEALTH CARE (организация и управление, тенденции) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Анотація: Стаціонарна допомога традиційно посідає провідне місце в системі надання медичної допомоги дітям. В її рамках вирішуються актуальні та стратегічно важливі завдання держави у сфері охорони здоров’я щодо зниження рівня малюкової і дитячої смертності, інвалідності, боротьби з прогресуючим перебігом хронічних захворювань. Мета — провести ретроспективний аналіз і оцінити стан стаціонарної допомоги дитячому населенню, визначити тенденції її доступності та ефективності. Пацієнти та методи. Під час аналізу використано дані Державної служби статистики України та ДУ «Центр медичної статистики МОЗ України» за період 1990–2019 рр. Застосовано методи системного підходу, структурно-логічного, епідеміологічного аналізу. Результати. За даними дослідження, державну систему госпітальної допомоги дітям запроваджено після 1917 р., а з 1948 р. розпочато створення об’єднаних із поліклінікою дитячих лікарень. У подальшому нарощено ліжковий фонд і збільшено забезпечення ліжками дітей за відсутності науково-обґрунтованих нормативів. Екстенсивний розвиток системи охорони здоров'я, коли за недостатнього фінансування галузі усі зусилля спрямовані на збільшення дитячих лікарень і нарощення лікарняного фонду для дітей, призвів до того, що у структурі лікарняних закладів для дітей стали переважати лікарні з низькими ресурсними можливостями. Лише за роки суверенності України упорядковано ліжковий фонд і скорочено малопотужні, економічно нерентабельні лікарні: усього з 1991 р. скорочено 51,1 тис. дитячих ліжок. Наразі в Україні функціонує 39,5 тис. ліжок для дітей, 53,2% з яких розгорнуто в самостійних дитячих лікарнях (28 дитячих обласних, 49 дитячих міських, 3 дитячі інфекційні і 2 дитячі туберкульозні). Установлено, що в Україні збережено доступність і якість стаціонарної допомоги дітям (у 2019 р. рівень госпіталізації становив 185,7 на 1000 дітей, загальна летальність — 0,17%, летальність дітей до одного року — 0,93%, післяопераційна летальність — 0,33% при 172,3, 0,33%, 1,06% і 0,11% відповідно у 2000 р.), ефективність використання ліжкового фонду (обіг ліжка — 22,97 у 2000 р. і 32,89 у 2019 р.). Висновки. Удосконалення стаціонарної ланки педіатричної допомоги дітям у сучасних умовах доцільно спрямувати на переведення стаціонарної допомоги на фінансування за принципом закінченого випадку, а також на розроблення оптимізованих форм її надання, створення телекомунікаційних зв’язків між фахівцями та закладами державних і громадських структур, формування єдиної системи моніторингу і оцінки. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду дітей і батьків In-patient care traditionally takes a leading place in the system of medical care for children. Within its framework, urgent and important tasks of the Government in the field of healthcare are being solved to reduce infant and child mortality, disability, and combat the progressive course of chronic diseases, and disability. Purpose — to conduct a retrospective analysis and assessment of the status of in-patient care for the children's population, to determine trends in its availability and effectiveness. Patients and methods. The analysis was performed using data from the State Statistics Service of Ukraine and the State Institution «Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine» for the period 1990–2019. The methods of a systematic approach, structural-logical, epidemiological analysis are used. Results. The data of the research demonstrated that the state system of in-patient care for children was introduced after 1917, and in 1948 the creation of children's hospitals combined with the clinic began. Further on, there was an increase in the bed fund capacity for children and an increase in the provision of beds for children in the absence of the evidence-based standards. The extensive development of the healthcare system, when, with insufficient funding, all efforts were aimed at increasing children's hospitals and building up a hospital fund for children, led to the prevalence of a hospital with low resources in the structure of hospital facilities for children. Only during the years of Ukrainian sovereignty Ukraine has streamlined the bed fund capacity and reduced the number of low-cost, economically unprofitable hospitals: since 1991, 51.1 thousand baby beds have been reduced. Now in Ukraine there are 39.5 thousand beds for children, 53.2% of which are deployed in independent children's hospitals (28 regional children's, 49 city children's, 3 infectious children's and 2 children's tuberculosis). It has been established that currently the accessibility and quality of hospital care for children is preserved in Ukraine (in 2019, the hospitalization rate was 185.7 per 1000 children, the total mortality rate was 0.17%, the mortality rate of children under one year old was 0.93%, and the postoperative mortality rate was 0.33% at 172.3, 0.33%, 1.06% and 0.11% respectively in 2000), the efficiency of using the bed fund capacity (bed turnover — 22.97 in 2000 and 32.89 in 2019). Conclusions. It is appropriate to direct the improvement of the in-patient sector of pediatric care in modern conditions to transformation of in-patient care to financing on the basis of the finished case, developing of the optimized forms of its provision, creation of telecommunication links between specialists and institutions of state and public structures, forming of a unified monitoring and evaluation system Дод.точки доступу: Дудіна, О. О. Марушко, Т. Л. Вільних прим. немає