Бігняк, П. І.     Корекція електролітного балансу у хірургічних хворих при планових хірургічних втручаннях / П. І. Бігняк, М. Л. Гомон, К. Ю. Креньов // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 49-52. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование) ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (профилактика и контроль) Кл.слова (ненормовані): КРАЄЗНАВСТВО Анотація: Планова хірургія все більше рухається в напрямку дотримання протоколів ERAS та хірургії одного дня. Передопераційна підготовка планових хірургічних хворих потребує підвищеної уваги, оскільки будь-яке втручання може призводити до порушень водно-електролітного балансу. Мета роботи: дослідити клінічну значущість порушень електролітного балансу в планових хірургічних хворих та їх корекції. Матеріали та методи. Обстежено 26 пацієнтів хірургічного профілю, які становили групу контролю та отримували традиційну передопераційну терапію, 25 пацієнтів досліджуваної групи, які отримували оральну регідратаційну терапію у передопераційному періоді, 24 особи, які отримували оральну регідратаційну терапію у післяопераційному періоді, та 25 пацієнтів, які отримували оральну регідратаційну терапію за добу до оперативного втручання та в післяопераційному періоді з метою корекції водно-електролітних порушень. Для аналізу результатів дослідження використаний профільний аналіз як модифікація багатовимірного коваріаційного аналізу з повторними вимірами. Результати. Нормалізація показників загалом була кращою у всіх досліджуваних групах хворих, які отримували оральну регідратаційну терапію у до- та/або післяопераційному періоді, порівняно з хворими, які отримували традиційну післяопераційну терапію, проте вірогідності ефект набував лише щодо кількох показників (зокрема, рівень калію сироватки крові та рівень глюкози), що, очевидно, пов’язано з малим розміром вибірки. З урахуванням наведених даних можна стверджувати, що для переважної більшості показників гомеостазу нормалізація в динаміці відбувалась вірогідно краще у групах 1, 2, 3 проти контрольної. Необхідно відзначити, що єдиним вірогідним засобом швидкої нормалізації концентрацій натрію та калію в плазмі крові є призначення оральної регідратаційної терапії. Від’ємне значення коефіцієнта регресії, зокрема, для калію (β = –0,64933) свідчить, що найкраща динаміка спостерігається саме за цього режиму (р = 0,045). Висновки. Оральна регідратаційна терапія є прийнятною альтернативою інфузійній терапії у пацієнтів з плановими хірургічними втручаннями в до- та/або післяопераційному періоді. Необхідне проведення подальших досліджень на великих вибірках пацієнтів. У разі отримання доказів переваги оральної регідратаційної терапії це дозволить покращити ведення пацієнтів у післяопераційному періоді згідно з рекомендаціями, що прописані в програмах ERAS, та, як наслідок, покращити результати лікування Дод.точки доступу: Гомон, М. Л. Креньов, К. Ю. Вільних прим. немає